Спогади про Героя Олександра Мітнічука, який загинув у перший день війни (ВІДЕО)

Світанок 24 лютого, Житомир, як і вся Україна прокидається під звуки вибухів. Більшість не розуміє, що відбувається, а окремі люди вже викликані по тривозі і беруть удар на себе. Серед них військовий Мітнічук Олександр Вікторович.

Про те, що батько загинув, Богдан дізнався лише 25 лютого вранці. Цілу добу родина сподівалася на те, що він живий, адже телефон військового працював, і довгі, глухі гудки давали надію.

Ціною власного життя та життя побратимів вони врятували всі літаки, окрім одного, не встигли.

Богдан розповідає, що слідкував за новинами перед початком війни, адже розумів, що у випадку нападу, тату доведеться першим стати на захист об’єкту, де він працював, та країни в цілому. Знав Богдан і про те, що вони не будуть в укритті і цей факт його турбував найбільше.

Перші дні та місяці після загибелі батька, були найскладнішими для Богдана та його мами. Але те, як українці боролися і продовжують боротися за свободу, надихнуло його і допомогло зрозуміти, що смерть батька не даремна.

Чи знав у той день Олександр та його побратими, що почалася війна –невідомо, він пішов на роботу, як зазвичай, спокійний, стриманий та відважний.

Начальник Житомирської обласної військової адміністрації під час першого брифінгу 24 лютого повідомив, що при ранковому обстрілі загинуло шість чоловік і двоє поранених. Інших жертв немає, зазначив він. Тоді, по Озерному стріляли двічі, 24-го та 26 лютого. Від ракетних ударів загинуло 7-ро людей. Вічна та світла пам’ять нашим Героям.

• Мітнічук Олександр Вікторович, 1973 року народження;
• Марченко Олександр Олександрович, 1979 року народження;
• Місляк Вадим Юрійович, 1995 року народження;
• Слободяник Юрій Михайлович, 1990 року народження;
• Ратушняк Микола Олегович, 1991 року народження;
• Вигоровський Едуард Миколайович, 1965 року народження;
• Циганов Андрій Юрійович, 1976 року народження.