Командир артилерійського взводу 95-бригади розповів, як з побратимами боронять Східні рубежі України

Командир артилерійського взводу 95-бригади розповів, як з побратимами боронять Східні рубежі України

Старшому лейтенанту Максиму з позивний «Аваст» 24 роки й він не лише командир дуже результативного артилерійського взводу 95-ї окремої десатно-штурмової бригади, а й кавалер ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Про це повідомляє служба зв'язків з громадськістю 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України.

Максим сам родом з міста Сарни, що на Рівненщині. Після школи навчався у Східноєвропейському університеті імені Лесі Українки в Луцьку, вивчав музейну справу та охорону культурних пам’яток.

Та молодий науковець не зміг сидіти у затишних музейних архівах під час війни, адже знав — якщо не боронити Україну, росіяни прийдуть та знищать музеї, архіви, пам’ятки та культуру і на рідну Рівненщину та Волинь.

2019 року молодий офіцер закінчив курси лідерства та підписав контракт із ЗСУ, обравши службу в легендарній бригаді.

Повномасштабний наступ росіян взвод Максима зустрів на виїзді під Горлівкою, у повній бойовій готовності.

Початок війни артилеристи-десантники провели в умовах постійного набуття власного бойового досвіду, оперативного пересування й зміни позицій, тотальної вогневої переваги противника, активної контрбатарейної боротьби та надзвичайно інтенсивної роботи.

Адже після нетривалого перебування під Лиманом у березні 2022 року гаубиці «Аваста» запрацювали на Ізюмському напрямі, стримуючи навали ворожої техніки, знищуючи скупчення російської піхоти та підтримуючи українських воїнів, що усі разом не дали противнику захопити Слов‘янськ, а, отже, окупувати усю Донеччину і вийти на простір до Дніпра.

Після деокупації Харківщини наші артилеристи працюють на визначеному напрямку.

Максим зауважує, що нинішній рівень боєздатності та досвідченості українського війська надзвичайно відрізняється від рівня станом на початок повномасштабної фази війни.

У ворогів же, навпаки — боєздатність через колосальні втрати техніки знижено, а тотальну перевагу російської артилерії подолано. Втім, живої сили, у противника досі вистачає, тож розрахунки «Аваста» не сидять без діла.

Молодий офіцер наближає всіма силами Перемогу, адже після неї хлопець планує купити власне житло та створити родину.