95-а одшбр разом із кар’єрною платформою «Happy Monday» розпочинає спільний проєкт «Професії у лавах ЗСУ»

«Професії у лавах ЗСУ» — спільний проєкт 95-ї окремої десантно-штурмової бригади та кар’єрної платформи «Happy Monday», у якому йдеться про особливості тої чи іншої воєнної спеціальності.  Так, ті хто знаходяться в пошуку себе чи мають бажання змінити напрямок діяльності, можуть ознайомитися з «професіями війни». Проєкт допоможе не тільки розпочати нову кар’єру в лавах ЗСУ, але й наблизити Перемогу для України. Про це повідомляє кар’єрна платформа «Happy Monday».

Отже, в першій публікації організатори пропонують ознайомитися з роботою оператора переносного зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК).

Перший герой проєкту — 25-річний Андрій Лінійчук, оператор переносного зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК) Starstreak 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України. Позивний Андрія — «Кельт». Хлопець обрав його сам, адже вважає, що він ідеально відображає поєднання його цивільної спеціальності (інженер лісового господарства) та військової справи, бо кельти шанували ліс та були войовничим народом, який постійно боровся за своє існування, як українці зараз.

Про життя до повномасштабного вторгнення

Рішення долучитись до лав ЗСУ я прийняв ще до навчання в університеті. Знав, що після отримання цивільної спеціальності підпишу контракт. Тож моя служба в Збройних силах України розпочалась у липні 2020 року. До цього я навчався в одному з житомирських вишів на факультеті лісового господарства. Під час навчання я часто підробляв за спеціальністю — висаджував ліс, ця робота приносила мені задоволення. А готуючись до вступу у військо, проходив різні вишколи та тренінги, зокрема з володіння стрілецькою зброєю і тактичної медицини.

До повномасштабного вторгнення моя бригада вже декілька місяців перебувала в зоні ООС, ми виконували завдання з прикриття. За спеціальністю я був командиром зенітно-ракетного комплексу «Стріла-10».

«Стріла-10» — радянський зенітно-ракетний комплекс, призначений для візуального спостереження та знищення повітряних цілей на малих висотах.

Про роботу оператора ПЗРК

Після початку повномасштабного вторгнення мене відправили за кордон опановувати нове озброєння — переносний зенітно-ракетний комплекс Starstreak. Робота з ПЗРК у реаліях сучасних бойових дій є результативнішою, ніж із комплексами на базі важкої техніки, оскільки дає можливість працювати ближче до передової. А саме там концентрація повітряних атак противника найбільша. Тож цією перекваліфікацією я більш ніж задоволений, адже знаю, що так зможу принести більше користі.

Starstreak — британський переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження авіації противника (БПЛА, гвинтокрили, літаки) на висоті до 7 км. Україна отримала ПЗРК Starstreak від Великої Британії як матеріально-технічну допомогу для боротьби з російськими загарбниками. Збройні сили України першими випробували комплекс в умовах реальних бойових дій.

Основні завдання

Оператор ПЗРК є частиною сил протиповітряної оборони. І як і інші учасники ППО, він прикриває свої підрозділи або важливі стратегічні об’єкти від загроз з неба, як під час наступу, так і під час оборони, а також перехоплює ракети на їх маршрутах у тилу. Оскільки наш ворог з початком повномасштабного вторгнення почав використовувати весь спектр засобів повітряної розвідки та ураження, робота для ППО, зокрема і для ПЗРК-шників, є завжди.

Найбільший плюс у роботі з ПЗРК у тому, що боєць не прив’язаний до важкої техніки. Це значно підвищує мобільність та ефективність ППО і зменшує ризик виявлення позицій противником. Недоліком можна назвати те, що під час повітряної атаки оператор ПЗРК підставляє себе під удар, усуваючи загрозу з неба. Але порівняно з іншими військовими спеціалізаціями цей ризик є досить несуттєвим.

Окрім Starstreak, на озброєнні ЗСУ є також інші ПЗРК: радянські «Ігла», британські Martlet, французькі Mistral, польські Piorun та американські Stinger. 

Специфіка роботи з ПЗРК Starstreak

У Starstreak досить багато переваг у порівнянні з іншими ПЗРК. Найважливіша — що наведення на ціль відбувається за допомогою лазера, а не теплового сліду. Звісно, це ускладнює роботу оператора, який повинен «вести» випущені із Starstreak ракети аж до моменту ураження ними ворожого об’єкта, але саме через цю особливість комплекс має більшу результативність. Starstreak може вражати малі повітряні цілі, такі як безпілотні літальні апарати (БПЛА), які майже не виділяють тепла, в той час, як «класичне» ПЗРК просто не має змоги захопити таку ціль.

Також в конструкції ракет Starstreak відсутня головка самонаведення, тому вони нечутливі до теплових пасток (спеціальних теплових ракет), які випускає ворог, щоб «збити з пантелику» ППО. А ще ракети цього комплексу не лишають за собою характерного сліду, що ускладнює виявлення точки пуску противником.

Необхідні навички та навчання

Найбільшою мірою успішність виконання завдання залежить від того, чи вчасно боєць отримав оповіщення про повітряну атаку та чи встиг підготуватись до роботи, а також від його практичних навичок та фізичних особливостей.

Найважливіше для оператора ПЗРК — мати гарний зір та слух. Вони потрібні для виявлення цілей, особливо малогабаритних. Також необхідно бути уважним, вміти швидко реагувати й контролювати ситуацію. Для роботи з важкими ПЗРК, зокрема і Starstreak, знадобиться фізична витривалість та стійкість, адже всі частини комплексу часто доводиться переносити на собі, бо не до всіх позицій можна доїхати. А стійкість відіграє важливу роль під час прицілювання та ведення цілі до моменту влучання.

Крім цього, оператор ПЗРК повинен вміти вибирати позицію для пусків ракет, щоб вона з одного боку забезпечувала необхідну оглядовість, а з іншого — виконувала функцію маскування. А також обладнувати укриття так, щоб воно виконувало своє пряме призначення та водночас не створювало перешкод для роботи.

Я опанував роботу з ПЗРК Starstreak менше ніж за тиждень. Це були практичні заняття на тренажерах-симуляторах. Таке навчання дало чітке розуміння, як керувати цим видом зброї та ознайомило з усіма нюансами, які можуть виникнути під час роботи. В результаті в умовах реальних бойових дій мені вдалося збити 15 БПЛА «Орлан» та два гелікоптери Ка-52.

Про службу в ЗСУ та плани на майбутнє

Найскладніше в службі для мене — змиритися з певними пережитками «совка». Українська армія змінюється поступово, цей процес невідворотний, але хотілося б, щоб він був швидшим. А найбільше надихає й мотивує усвідомлення того, що моя робота є частиною великої спільної справи, і мій внесок справді важливий.

Зараз головна моя ціль — зробити якнайбільше для перемоги. А плани будуватиму вже опісля.