Естонія готова ділитися досвідом як зробити країну енергонезалежною (ВІДЕО)

Естонія – країна, яка із початком повномасштабного вторгнення в Україну, відмовилася від російського газу. Відтепер понад половина теплової енергії виробляється з місцевих та відновлюваних джерел палива. Компанія «Утілітас», яка забезпечує теплопостачанням населення, під час виготовлення тепла використовує біовідходи, тобто щепу.

«Тут оперує компанія «Утілітас», яка є партнером місцевої влади. Вони орендують міські опалювальні системи і постачають тепло нашим жителям та підприємствам по достатньо низьким цінам, у порівнянні з альтернативними видами опалення в Талліні і нашій країні в цілому», — каже віце-мер Талліна, відповідає за комунальну сферу та навколишнє середовище Володимир Світ.

Окрім цього у компанії намагаються максимально ефективно використовувати енергоносії.

«Окрім тепла тут також виробляють електроенергію. Це приклад нового підходу, який ми використовуємо під час виробництва теплоенергії в місті Таллін і в Естонії в цілому. Це дозволяє максимально ефективно використовувати енергоносії», — говорить віце-мер Талліна, відповідає за комунальну сферу та навколишнє середовище Володимир Світ.

До 2030-го року компанія поставила собі за мету повністю перейти на відновлюване джерело енергії. Це дозволить й зовсім відмовитися від імпортованого газу, й зробити виробництво більш екологічним. Відповідні зміни населення помітить і у своїх платіжках. Своїм досвідом компанія готова поділитися з Україною, натомість перейняти корисне хочуть і для себе.

«Я впевнений, що на початкових етапах і Європейський Союз, і Естонія будуть готові запропонувати будь-яку підтримку Україні на початкових етапах. Водночас те, що зараз в Україні переживають працівники комунальних служб, він дуже цікавий і корисний для тих, хто межує із росією і для Європи в цілому», — говорить віце-мер Талліна, відповідає за комунальну сферу та навколишнє середовище Володимир Світ.

Голови громад із Житомирщини після побаченого кажуть, таке підприємство потрібне і в Україні, тож сподіваються такий проєкт реалізувати і в себе.

«Станція доволі невелика і її обслуговуванням займається декілька чоловік в одну зміну, але при цьому станція забезпечує близько 70% теплом різних будівель міста Талліна. Ну саме перше – це сучасні технології, це відновлювальна енергетика і це енергонезалежність, і енергобезпека. За цим майбутнє», — каже Чоповицький селищний голова Михайло Філоненко.

«Це потужний об’єкт, який не споживає уже російський газ, використовує енергію вітру, моря, використовує спалювання щепи. Це було б дуже важливим компонентом в громаді, тому що енергобезпека – це першочергові заходи, які мають бути, тому що ми маємо бути енергонезалежними, і маємо використовувати всі ті ресурси, які є у нашій громаді», — говорить Семенівський сільський голова Наталія Семенюк.

На запрошення віце-мера Талліна Танеля Кік делегацію Житомирщини оглянула як в Естонії працює система переробки сміття. Ще кілька років тому по усій країні стояло 500 сміттєзвалищ, тепер їх всього 5. Відходи сюди люди привозять уже відсортованим, водночас жителям у цьому допомагають, якщо ж правила люди порушують – отримують штраф.

Є пам’ятка, для того, щоб люди знали, що підходить у контейнер, а що не підходить. Ось так виглядає ця корзинка, її ми даємо людям, її можна встановити під раковину. Там також є пакет, він біорозкладний. Коли пакет заповнюється, його приносять до нас.

Тут же є змога поділитися своїми речами для тих, хто цього потребує. На території пункту збору сміття є спеціальний контейнер для одягу та окреме приміщення для побутових речей. Таку технологію на озброєння собі взяла голова Гришковецької громади.

«Сподобалося те, що велика відповідальність в людей за роздільний збір сміття. Сподобалася, що в цих пунктах вживані речі також віддають для користування для інших людей. Тут же на території відбувається ремонт вживаних речей і люди, які потребують особливого піклування, вони можуть обрати собі там декілька речей, які їм необхідні», — каже Гришковецький селищний голова Ірена Лісова.

А за новітніми технологіями в Естонії продовжують модернізувати радянські так звані «хрущовки» і цим досвідом із Україною теж готові поділитися. Масового розквіту реновація тут набула впродовж останніх п'яти років, відколи в країні запрацювали програми компенсації витрат від Європейського Союзу. При виконанні певних умов, власники квартирних будинків можуть отримати відшкодування у розмірі 40% від загальних витрат на реновацію дому, на залишок суми усі жителі будинку беруть кредит, утім за рахунок утеплення, людям вдається заощадити на комунальних послугах, тож платіжки, які приходять щомісяця, фактично не змінюються. Голова Білокоровицької громади, що на Житомирщині каже, питання модернізації у селищі стоїть гостро, тож цей досвід буде для них дуже корисний.

«Що головне? Це енергозбереження. Реновація, яка проведена таким чином, це сендвічпанель, яка зберігає тепло. Крім того, по цим сендвічпанелям проходять комунікації, зокрема це кондиціонування повітря, тобто, вентиляція. В старих радянських будинках це просто вилітало тепло на поверхню. Естетичний вигляд. У нас в громаді є 42 тис кв м житлового фонду, які ми отримали у спадок від радянського союзу. Для нас, для України загалом і для нашої громади це дуже корисний досвід і ми можемо взяти його на озброєння», — розповів голова Білокоровицької громади Сергій Коцур.

Усі модернізації та нові будівництва, що нині відбуваються в Естонії націлені на енергобезпеку держави.

«Нова інфраструктура повинна бути нова, сучасна, енергоефективна, зелена і, звичайно, що ми повинні побудувати і принести найкращі технології для наших людей, це все відновити і зробити ще краще», — зазначає Народний депутат України, фракція «Слуга Народу» Арсеній Пушкаренко.

Усе найкраще, запевняє народний депутат Арсеній Пушкаренко, після перемоги зроблять і для українців.