Досвід важливий: як живуть невеликі міста Естонії та чим ще готові допомагати? (ВІДЕО)

183 сільських муніципалітетів та 30 міст, так виглядає Естонія після процесу децентралізації. Кожна громада має свій бюджет й пріоритетні напрямки, на які витрачаються кошти. Так, найбільше грошей у містечку за 150 км від столиці йде на освіту – 35%, по 16% на економіку та охорону здоров’я, на 3-му місці дозвілля людей, далі культура та релігія. Загалом на 2023 рік бюджет міста складає 41,7 мільйонів євро.

Як ви бачите, більш ніж половина бюджету йде на освіту, адже це дуже важлива частина

Так, у невеликому Вільянді, де проживає 20 тисяч населення, побудовано 3 основні школи, гімназію, школу для дітей з особливими потребами, гімназію для дорослих, 5 дитячих садочків і ще один приватний, також є академія культури та 4 школи по інтересам. У місті всебічно розвинуто дозвілля людей: тут заснували театр «Угала», який став невід’ємною частиною культурного життя, створено центр естонської фольклорної музики та центр Кондаса, де проходять виставки художників. Всебічно розвинутий і спорт.

«Напевно, ми відрізняємося від інших міст тим, що у нас дуже багато можливостей займатися своїми хоббі і є можливість отримати дуже гарну освіту. Це заслуга не одного правління, ми довго до цього йшли і багато хто переді мною уже цю роботу зробив, тому у нас є можливість робити ще краще», — каже голова міської ради, член Парламенту Естонії Хельмен Кютт.

Як розвивається спорт житомирській делегації показали на прикладі нового критого стадіону. Будівництво спорткомплексу обійшлося близько у 3 млн. євро з яких 50% надала держава, а ще 50 % залучило місцеве самоврядування. Загалом багато проєктів реалізовувалися саме за підтримки європейських коштів. Народний депутат України Арсеній Пушкаренко каже, власне така система схожа на ту, яку Президент України започаткував під назвою «Велике будівництво», аби люди відчули переваги децентралізації та отримали нову і сучасну інфраструктуру в своїх громадах.

«Ми бачили новий стадіон і нову школу, і нову лікарню, яка будується. Бачили, як повинні виглядати міста і містечка, в принципі, в чому і була ідея децентралізації, і «Великого будівництва» – це створення нормальної, сучасної інфраструктури для наших людей. Тому це важливий досвід для наших мерів, важливий досвід для України, тому що ми на шляху до Європейського Союзу і ми розуміємо, що ми проходимо той самий шлях, який проходила Естонія», — сказав Народний депутат України, фракція «Слуга Народу» Арсеній Пушкаренко.

Також багато проєктів реалізовувалися за підтримки європейських коштів. А поки ж у Вільянді місцеве самоврядування піклується і про українських біженців. Їх тут понад 300. Зокрема, у найбільшій бібліотеці міста люди безкоштовно вивчають естонську мову, тут же українцям надають усі необхідні консультації й допомагають влаштуватися на роботу. Заступник голови міської думи каже, фактично усі жінки у Вільянді вже працевлаштовані, а діти відвідують навчальні заклади.

«70 дітей уже вчаться в наших школах і десь 40 ходять у дитячі садочки. Ми допомагаємо їм тимчасово влаштувати своє життя в Естонії, аби їм було зручно, вони отримали роботу і отримали хороше соціальне забезпечення», — говорить заступник голови міської думи Вільянді Пееп Ару.

«Я хочу сказати, що українці, які приїхали у Вільянді, вони дійсно почувають тут себе добре. Діти займаються спортом, музикою, мистецтвом. Українці мають рівні можливості з естонцями», — каже голова міської ради, член Парламенту Естонії Хельмен Кютт.

Й перебуваючи у безпеці, люди не забувають про свою державу. Так, українці у цій же бібліотеці плетуть маскувальні сітки для Збройних Сил, нерідко до роботи долучаються й естонці, які добре розуміють, що таке сусідство з росією. Власне до початку повномасштабного вторгнення росіяни почасту оселялися в Естонії, мали багато прав, зокрема можливість брати участь у місцевих виборах. Нині, каже перший Віце-спікер Парламенту, це змінилося, росіян припинили пропускати через кордон і планують обмежити права тих, хто проживає в Естонії давно.

«Я думаю, це нормально, оскільки ми усі боремося проти росії і в той же час громадяни росії тут можуть брати участь у місцевих виборах. Це не нормально, це положення треба змінити і наша партія підтримує, що цей закон потрібно змінити і після виборів ці обговорювання продовжаться», — зазначає Перший віцеспікер Парламенту Естонії Хелір-Валдор Сеедер.

Як відбувається виборчий процес до Парламенту, бачила і житомирська делегація. В Естонській Республіці голосують впродовж календарного тижня. Тим часом перший Віце-спікер Хелір-Валдор Сеедер завірив про безперечну підтримку для України незалежно від результатів виборів.

«Офіційна позиція не змінюється і наступний Парламент буде підтримувати Україну, я у цьому переконаний. Ми плануємо допомагати й надалі, як робили це до сьогодні», — сказав Перший віцеспікер Парламенту Естонії Хелір-Валдор Сеедер.

Водночас між органами місцевого самоврядування Естонії та України постійно зміцнюється співпраця. Так, від початку війни нашу державу й Житомирщину зокрема підтримують громади Естонії. Й незабаром в Україну надійде чергова допомога. Тепер для об’єктів критичної інфраструктури приїдуть потужні генератори.

«Кожне самоуправління дало стільки, скільки могло і так нам вдалося зібрати 260 тисяч євро для допомоги Україні, і Житомирській області. Генератори вже у дорозі, тому 63 генератори скоро будуть у вас», — каже виконавчий директор Союзу міст та волостей Естонії Вейко Лухалайд.

Виконавчий директор союзу міст і волостей Естонії каже, корисний досвід хочуть взяти і від нашої держави.

«Ми готуємо вебсемінари для голів громади, аби показувати як це робимо ми і переймати досвід у вас, щоб взяти щось корисне для себе. Також на наші конференції та форуми ми запрошуємо ваших представників, щоб ви вчили нас як діяти у кризисних ситуаціях, зокрема під час війни», — говорить виконавчий директор Союзу міст та волостей Естонії Вейко Лухалайд.

Голова Березівської ОТГ, що на Житомирщині, каже, досвід, яким сьогодні ділиться Естонія, допоможе швидше відновити Україну.

«Вже сьогодні ми маємо думати, як після Перемоги нам складати плани про розвиток нашої країни і кожної громади окремо. Те, що ми на сьогодні подивилися, як живе Естонія, в майбутньому нам допоможе вирішити наші всі глобальні питання», — сказав голова Березівської ОТГ Михайло Яромов.

А ще, переконані голови громад, із такою підтримкою, попри усі руйнування, які Україні завдає росія, нашу державу вдасться швидко відновити.