У Житомирі попрощалися із легендарним командиром 138 батальйону ТРО – Олександром Вербило (ВІДЕО)
У Житомирі попрощалися із загиблим Героєм Олександром Вербило. Чоловік обрав військовий шлях ще у 2014 році.
«Я знаю його з 2014 року як волонтер. Ми зустрічались завжди, де було його місце дислокації. Ми знаємо його як людину, справжнього офіцера. Це величезна втрата для Житомирщини, для всієї України», — каже побратим загиблого Героя Олександр Блошинський.
З початком повномасштабного вторгнення Олександра призначили командиром 138 окремого батальйону територіальної оборони.
«Він був командиром з великої літери. Командиром, який був не тільки фаховим офіцером, який був не тільки професіоналом своєї справи, він був дуже людяною, дуже доброзичливою людиною», — сказала директорка Житомирського міського центру соціальних служб Ольга Юрченко.
Знайомі загиблого Героя згадують Олександра, як справжнього борця, який ніколи не здавався перед труднощами.
«Робота, яку він провів, вклав душу в свій батальйон, це створило всі умови для того, щоб батальйон не розсипався, не втратив управління. Ми дуже багато з ним говорили, було про що пожартувати. І він дуже переживав, що не виправдає моєї довіри, але я казав, що про це навіть говорити недоцільно, бо він до всього ставився дуже відповідально», — говорить командир загиблого Героя Віталій Маковський.
Олександр стояв за свій батальйон горою, завжди намагався знайти благодійників, які б дістали хлопцям хороші автомобілі, амуніцію, спорядження.
«Неодноразово зустрічалися, організовували допомогу і підтримку і, звичайно, це велика сьогодні втрата для кожного з нас, для Збройних сил України, для його батальйону, для бригади, для всієї Житомирщини, тому що, дійсно, таких людей дуже мало – порядних, відданих, сміливих, саме таким був Олександр Григорович. Я ціную те, що мав можливість спілкуватися з ним і допомагати», — сказав Народний депутат України Арсеній Пушкаренко.
Провести Героя в останню путь приїхав і Надзвичайний і повноважний посол Естонської Республіки в Україні. Вони познайомились, коли естонці передавали автомобільну техніку, зброю та амуніцію нашим захисникам.
«Ми зустрілися з Олександром у жовтні минулого року. Він дуже легкий у спілкуванні, я зрозумів це моментально. Він був сміливим чоловіком, який справді любив свою країну і захищав її. І віддав за неї найдорожче, що в нього було – своє життя», — каже Надзвичайний і повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Каймо Кууск.
Олександр загинув, виконуючи бойове завдання на Луганщині. У скорботі за воїном залишились дружина, син, донька та вся Україна. Вічна пам’ять Герою!