Кадри війни – у творчому звіті фотомайстрів Житомирщини (ФОТО)
Різнопланові роботи в різних жанрах фотографії експонуються в Домі української культури. Майстри цих світлин – члени Житомирського обласного осередку Національної спілки фотохудожників України. Зараз осередок налічує 22 фотохудожники, з-поміж яких – одна жінка. Про це повідомляє пресслужба Житомирської міської ради.
Серед представлених робіт є фото з бойових позицій Бахмутського та Харківського напрямків 26-ої окремої артилерійської бригади, що дислокується в Бердичеві.
Валерій Мельников, голова обласного осередку спілки, 14 днів як повернувся із Бахмутського напрямку. Умови для фотографа, каже, там тяжкі: "Недостатньо світла, деякі моменти потрібно затемнити, бо не можна показувати обладнання. І...страшнувато було перший раз". Але настрій, вмотивованість захисників та розуміння того, що ці миті потрібно зафіксувати, беруть верх, каже фотохудожник.
Далі розповідає історії представлених робіт:
"Це командир підрозділу "Фокстрот". Приїжджали кореспонденти телебачення з Данії і сказали йому, що бороду треба збрити, а він відповів, що збриє після Перемоги... Ось цю роботу я назвав "Оптиміст", бо на ній біля цих самих кореспондентів – військовий, у якого завжди гарний настрій".
Фотокартина "Молитва" – теж результат вражень художника: на ній – військовий у футболці зі словами молитви, які наші хлопці читають ТАМ щодня.
Валерій Мельников згадує і моменти ворожих прильотів на бойових позиціях і команди "в укриття". Був свідком того, як постріл AHS Krab знищив 120-ий міномет разом з окупантами. Цю мить зафіксував на світлині. А наступний постріл знищить ще й комплект ворожих боєприпасів, додає фотохудожник.
Олег Калашніков – пресофіцер 26-ї артилерійської бригади. На його світлинах – натівське озброєння під час вогневого ураження ворога та після багатогодинної роботи.
На одному із фото – вулиця Святогірської громади. Місцеві мешканці проїжджають на велосипедах, не звертаючи увагу на знищену ворожу техніку.
"Ми бачили, як місцеве населення звикло до війни і до того, що на вулицях такі ось розгромлені "раритети". Хоча, можливо, у когось з цих двох людей, що на фото, знищена оселя, бо там зруйновано та обстріляно майже все", – говорить автор. Далі показує свою улюблену роботу, де його посестра Олександра, що теж служить у бригаді, дивиться у свій смартфон., бо хоче переконатися, що гарно виглядає у новій подарованій касці. "Навіть під час війни та обстрілів жінка, яка воює, залишається ЖІНКОЮ. Це я і хотів показати", – каже Олег Калашніков.
Анна Ковальчук працює у жанрі фотопортрета. Вона – поки єдина жінка в Житомирському обласному осередку спілки. Каже, з початком війни закрилася в собі і не могла якийсь час творити. "Я знаю, що є митці, які розкриваються в цей час. У мене ж було все навпаки, ніби щось вбили всередині. Я ще й досі виходжу з цього стану", – говорить майстриня. Нещодавно у краєзнавчому музеї експонувалася виставка її робіт "Жінка як квітка" – психологічних портретів жінок, які овдовіли через війну, та жінок, у яких чоловіки повернулися із фронту пораненими.
Фотограф Володимир Гонтар не зміг представити фотороботи з професійної камери, бо воює на Харківському напрямку без апарата. Натомість прислав 3 світлини, які зробив на смартфон. Секрет хорошого фото, виявляється, не тільки у якісній камері, а ще й в індивідуальному сприйнятті світу людиною та в її умінні це відтворити...
По закінченню війни Національна спілка фотохудожників України обіцяє представити багато цікавої та унікальної інформації, бо зараз не всі факти, зафіксовані у фото, можна показувати.
Виставка експонуватиметься в Домі українські культури до 21 липня включно.
