Волонтерка в 103 роки: Любов Ярош разом з доньками шиє маскувальні кікімори для військових (ВІДЕО)

Любов Ярош проживає у Попільнянському районі на Житомирщині. На своєму шляху жінці доводиться переживати вже другу війну, адже бабусі пішов 104-й.

«Я родилася у селі Пустельниках у 1920-му році 8-го серпня», — розповідає волонтерка Любов Ярош.

Жінка згадує, коли німці окупували її малу Батьківщину, Любові було 20 років. Каже, росіяни зараз поводяться куди гірше. Тож коли розпочалось повномасштабне вторгнення не змогла сидіти склавши руки. Разом з доньками взялися за плетіння кікімор для військових.

«Попросили, кажуть, давайте, допоможіть армії. Ну Галя погодилася плести, а я погодилась тягати ці нитки. Але ці пальці, і я не бачу добре, поки налапаю», — каже волонтерка Любов Ярош.

Тож поки бабуся Люба, як лагідно жінку називають волонтери, розпускає мішковину, її доньки нав’язують їх на сітку. Галина, яка власне і започаткувала цю справу в родині, говорить, поєднують із хатніми справами.

«Так втрьох сідаємо, раз-раз-раз. Це ж відриваючись від своєї домашньої роботи. Я собі пов’язала, встала, пішла», — говорить волонтерка Галина Романюк.

Одну кікімору дівчата відшивають за 2 дні. Усього ж зробили вже 32. Днями волонтери відправили 2 штуки на передову. Кажуть, хлопці реагують дуже здивовано та позитивно, коли дізнаються чиїми руками була зшита кікімора.

«Вони в захваті. Спочатку були шоковані, я показала відео, що бабусі 103 роки. Вони так сприйняли це з цікавинкою. Дуже рідко такі люди, яким 100 років, і вони допомагають. Але неважливо скільки людині років, я думаю, що якщо ми будемо рухатися разом до перемоги, то все в нас вийде», — каже волонтерка Леся.

Матеріал для кікімор привозять волонтери, тож дівчата кажуть, працюють вже рік і продовжуватимуть стільки, скільки буде потреба.

«Все в мене думка, щоб була перемога. Більш ніякої нема», — зазначає волонтерка Любов Ярош.

«Перемогу приближаємо. Поки не кінчиться війна будемо робить. Поки будуть нам возити, доти будемо робить, бо іншого виходу немає», — сказала волонтерка Галина Романюк.

Про бабусю Любу вже знають у всьому світі. Завітав до найстаршої волонтерки України, і народний депутат Арсеній Пушкаренко.

«Вона своїм прикладом сьогодні показує, що таке українці – люди, від малого до старшого, мабуть, вона найстарший волонтер України, демонструє сьогодні як потрібно підтримувати Збройні Сили. Приклад того, як незважаючи на обставини, незважаючи на свій вік, людина залишається відданою Україні і нашим Збройним Силам. І це приклад того, що українці – незламні», — говорить Народний депутат України, партія «Слуга Народу» Арсеній Пушкаренко.

А також самі військові та волонтери передають їй подарунки, як ось, наприклад, прапор або червоне намисто. Зараз дівчата продовжують працювати над кікіморами, а от взимку попит на них падає, тож планують шити спідню білизну для хлопців.