Пилип Будківський: «Полісся» може бути на вершині турнірної таблиці УПЛ, все залежить від нас (ВІДЕО)

229

Нападник «Полісся» Пилип Будківський вже відзначився двома забитими м’ячами в елітному дивізіоні українського футболу і демонструє стабільну гру в нападі житомирян. В інтерв’ю для клубного YouTube каналу Пилип розповів про свої враження від старту «вовків» в УПЛ, адаптацію легіонерів в команді та поділився своїми думками щодо якості футболу в Українській Прем’єр-Лізі.

«Полісся» зіграло майже половину першого кола в дебютному для себе сезоні в УПЛ. Як ти можеш оцінити і описати старт команди в Прем’єр-Лізі?

Старт був непоганий. І для команди, яка тільки вийшла в Прем’єр-Лігу, ми показуємо, на мою думку, непоганий футбол. І для вболівальників, і по результату. Чогось десь нам, мабуть, ще не вистачає. Після Першої ліги в нас нова команда, багато нових футболістів. Але, незважаючи на це, у нас є якийсь результат. І ми хочемо добувати цей результат у кожній грі. Але, щоб він був позитивним. Десь ми втрачали на останніх хвилинах очки, де не повинні були. Десь, можливо, нам не фартило. Але якщо оцінювати в загальному, я думаю, що ми на тверду «четвірку» зіграли ці ігри.

Чи адаптувалось вже «Полісся» в елітному дивізіоні на твою думку?

Думаю, це тільки початок. Попереду ще багато і праці, і ігор. Тому, думаю, нам ще є до чого адаптуватись. Думаю, ми можемо і краще грати, і до чогось краще ставитись. У нас все попереду — ми зможемо набирати більше очок, бо все залежить тільки від нас.

Які з зіграних матчів запам’ятались тобі найбільше і чим вони були для тебе особливими?

Як кажуть, завжди запам’ятовується перший і останній матч. Тому це, мабуть, перший домашній матч у Житомирі. Ми перемогли, хотілось, звісно, тоді забити. Адже ми вийшли в Прем’єр-Лігу і хочеться забивати в кожній грі. Тому, думаю, цей матч залишиться також і в пам’яті вболівальників «Полісся». Дай Бог, щоб так і продовжувалось.

В одразу двох турах поспіль команда пропускала голи на останніх хвилинах зустрічі? Як вдалось подолати це прокляття останніх секунд?

Я б не сказав, що це прокляття. Але десь була трохи концентрація, десь, можливо, нерозуміння того, що треба було зробити. Це і призводило до того, що ми втрачали очки. Десь нам залетів гарний гол наприкінці, але ж можна сказати, що ми і з «Оболонню» на останніх хвилинах і пенальті заробили, і ще один гол забили. Тому десь нам і повернулось. Тому, я б не сказав, що це якесь прокляття. Якби це тягнулось 5-6 турів, то так. А так — 1-2 тури, дай Боже, щоб це забулось та й усе.

В міжсезоння до команди приєдналась достатньо велика кількість нових гравців, поділись своїми враженнями від роботи із новими гравцями?

Всі прийшли на збори, до того всі грали в Прем’єр-Лізі або за кордоном, тому всі ми розмовляємо однією мовою. Тому мені здається, що адаптація, як така і не потрібна, хіба в ігрових схемах. А так — всі грають, це класно, що всі знайшли спільну мову і усі в колективі на одній хвилі.

Як налагоджуєте взаємодію із легіонерами, які посилили атакувальну ланку «Полісся»?

Бені, ще коли приїхав, то одразу ж сів позаду в автобусі, одразу жартували. Якось так склалось, що обидвоє хлопців одразу гарно зайшли в колектив. Буває так, коли приходять гравці з-за кордону, то не так одразу добре заходять у колектив: хтось може навіть зіркою себе вважати. А тут — і Бені, і Аріель спокійно влились в колектив. Тому, на мою думку, все гарно виходить. Вони одразу почали грати, а далеко не всі легіонери відразу потрапляють в основу і забивають. Тому вони молодці і я впевнений, що в них все попереду, як все попереду і в команди. Думаю, ми допоможемо їм в команді, в колективі.

Як долаєте мовний бар’єр?

В них є перекладач — Ігор, як його називають, «тато» цих хлопців. Спілкуємось через нього, він їм підказує. Потроху, за місяць-два, вони будуть дуже добре розуміти на полі, чого від них хочуть.

Як би ти описав футбольні навички Бені Макуани та Аріельсона, що це за футболісти?

Думаю, всі бачать, як Бені біжить — це в нього є. Аріель — має дуже гарну техніку, може прибрати, обіграти, дуже націлений на ворота. Це гарно для атакувальних гравців. Вони навіть і на тренуваннях шукають ворота, намагаються пробити. Це дуже гарна якість футболістів.

Наскільки комфортно з ними грати?

Вони непогано доповнюють. Може, чогось не вистачало, наприклад, швидкості, Бені цю швидкість додав. Зараз всі команди, які нас дивляться, вони вже перестраховуються і дивляться — з’явився дуже швидкий футболіст. В нас і так фланги були швидкі, а тут — ще швидше. Зараз проти нас вже по-іншому потрібно грати. Аірель додав креативу в центрі, додав якості дриблінгу. Вони з Бені теж одне одного дуже добре розуміють. Буває навіть заграються на полі, ми трохи кажемо їм, щоб вони грали з усією командою на полі. Вони це розуміють і перелаштовуються. Тому з цим все дуже нормально.

В нинішньому чемпіонаті в командах не так багато легіонерів, як це впливає на якість футболу в УПЛ, на твою думку?

Загалом зараз всі команди рівні. Кожен в кожного може відібрати очки. «Чорноморець» обіграв «Динамо», потім «Чорноморець» програє «Вересу». Всі виходять і кожен намагається забрати очки. Це, мабуть, цікаво для вболівальників, бо всі в турнірній таблиці поруч, немає двох-трьох команд, які відриваються, як це було з Динамо та Шахтарем, коли до них не могли підійти близько. А зараз всі разом. Хтось піднявся, хтось опустився. Хочеться триматись зверху таблиці. Хоч ми і вийшли з Першої ліги, але футболісти з УПЛ, всі хочуть бути на вершині. І це — можливо, бо всі рівні. На мою думку, це можливо і все буде залежати тільки від нас.

Ця рівність чемпіонату і непередбачуваність його — вона дратує, бо немає можливості розслабитись, чи навпаки мотивує, бо потрібно ще більше працювати, щоб бути готовим до будь-якого суперника?

Мотивує в тому плані, що ти можеш бути вгорі турнірної таблиці. Це — мотивує, бо в кожного є амбіції, кожен хоче чогось досягти у футболі. Зараз прогресують футболісти, команда прогресує, бо йде на вершині. Це все змінюється, але хочеться, щоб так і було. Ця рівність повинна мотивувати і мотивує всіх — всім хочеться, щоб команда так і йшла до мети.

Президент «Полісся» перед початком сезону оголосив про амбітне завдання — зайняти місце в першій п'ятірці чемпіонату і вибороти право на виступи в єврокубках. На твою думку, наскільки ця задача буде мотивувати тебе і партнерів по команді?

Це гарна мотивація. Тим більше, що ми зараз у верхній частині таблиці, кожен вже отримав свою порцію мотивації. Ми хочемо бути там, де ми зараз є — в зоні єврокубків. Є амбіції президента, є амбіції команди, є амбіції тренера. Звісно, хочеться потрапити в єврокубки. Але всього цього можна досягти через тренування, через футбольні поля. Все залежить від нас — якщо ми будемо зібрано грати і показувати той футбол, в який ми вміємо грати, то у нас все вийде і все буде добре.

Житомирські вболівальники поки не можуть потрапити на трибуну через війну, втім, палко вболівають за команду у фан-зоні, яку на кожен матч організовує клуб. Щоб ти сказав фанам, звертаючись до них прямо зараз?

Вболівайте за команду, ніколи не кидайтесь словами в команду, бо буває і хороше, і погане. Від цього нікуди не дінешся. Ми все зробимо для «Полісся», для Житомира, для вболівальників, які дивляться, переживають, не можуть потрапити на футбол. Я в голові прокручував, що можна було б сказати, але зараз не можу зібрати. Головне — вірити в команду, бути разом з командою. І ми разом за кожного вболівальника переживаємо, ми розуміємо, що у фан-зоні всі вони дивляться. І ми хочемо порадувати всіх, хто вболіває за Житомир. Щоб Житомир процівтав, всі були щасливі, команда розвивалась і ми всі разом йшли до тієї мети, яка в нас є.