Змушені були покинути рідну Донеччину: ДБСТ, де виховується 10 дітей, знайшли прихисток на Житомирщині (ВІДЕО)
На теперішньому подвір’ї Тарусіних веселий шум, галас та дитячий сміх. Їхня історія почалась у 2020-му році, коли вирішили створити ДБСТ.
«Мої батьки – вони ДБСТ з 2017-го року. Спочатку вони взяли дітей на виховання, відкрили ДБСТ. Ми з чоловіком допомагали, придивлялися як воно, і прийняли рішення в 2020-му році взяти дітей. Перших діток ми взяли 5-го листопада 2020-го року, це було 4 дитини», — каже Катерина Тарусіна, яка виховує 10 дітей.
Зараз разом зі своїми 3-ма біологічними виховують 10 дітей. Наймолодшій – 3 рочки, найстаршому – 15. До речі, останню дівчинку взяли вже у цьому році під час повномасштабного вторгнення. Воно ж змусило родину залишити рідну Донеччину.
Не забути ту ніч і дітям. Найстарші згадують, було дуже страшно.
«Останній день був самий сильний, остання ніч перед виїздом. Були вибухи, ми чули, аж дах тремтів. Над нами літаки літали, було дуже чутно. Дах тремтів. Було дуже шумно», — говорять Микита та Олег.
Згадуючи що тоді довелось пережити дітям лише за один день, Катерина ледь стримує сльози. Говорить, було прийнято тверде рішення виїжджати. Деякий час перебували за кордоном, та все ж вирішили повернутися. Звичайно, до рідної Донеччини поки їхати зарано, тож шукали прихистку деінде. Релігійні організації надали родині будинок неподалік Житомира. Тож доки Тарусіни залишаються тут. Діти кажуть, умови гарні, зокрема, велике подвір’я, на якому можна гратися. А взагалі, жартують, день розписаний по годинах.
«Зранку ми прокидаємося, застеляємо ліжка, потім вмиваємося і йдемо снідати. – Усі разом? – Так. Потім виходимо на уроки, після уроків робимо домашнє завдання, обідаємо, кожен потім займається своїми справами, потім купаємося і вечеряємо. В 21:00 спати», — сказала Настя.
Діти навчаються онлайн у своїй школі. Тому техніка для дистанційки в родині була на вагу золота, усім не вистачало. Вирішити цю проблему допомогли німецька неприбуткова організація #WeAreAllUkrainians у партнерстві з представництвом міжнародної організації Plan International у рамках спільного проєку, мета якого — сприяння отриманню доступу до освіти онлайн та підтримку вразливих категорій дітей шкільного віку з родин, які постраждали від війни в Україні та є внутрішньо переміщеними особами. В Україні проєкт впроваджується Благодійним фондом BGV, а також за підтримки Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Таким чином родина отримала 8 новеньких планшетів.
«Так, нам дуже допомогли ці планшети. Ми дуже вдячні цьому фонду, що передали планшети. Діти навчаються по них і нам вистачає зараз на кожну дитину. У всіх є приладдя для навчання», — розповідає Катерина Тарусіна, яка виховує 10 дітей.
Логістичним партнером проєкту виступає Нова пошта, яка безкоштовно доставляє планшети у відділення пошти. Усі ґаджети оснащені SIM-картами з передплаченим на один рік 4G-інтернетом. Телекомунікаційним партнером проєкту виступила компанія Vodafone Україна. Батьки кажуть, завантажувати на планшети ігри не дозволяють. Діти використовують їх лише для навчання. Кажуть, ця техніка значно полегшила процес.
«Ми використовуємо планшети, робимо там домашні завдання. Вже звикли. – Так, ми вже звикли до дистанційного навчання. Вже по планшетах легше навчатися. Нам поки подобається», — кажуть Микита та Олег.
Діти розповідають, під час навчання усі розходяться по кімнатах, дехто сидить разом, бо ходять в один клас. Потім допомагають один одному з домашнім завданням, аби швидше усі звільнилися та можна було проводити час разом. Так, кажуть, і пристосувалися.
«Гуляємо на вулиці, всякі доганялки, футбол гуляємо, молодший брат просить. Допомагаємо з уроками, виходимо їм онлайн», — говорять Микита та Олег.
Війна не зламала родину. Кажуть, такий час не привід припиняти рятувати дітей. Та тільки мріють, що зможуть знайти постійне місце проживання та якомога швидше під мирним небом Батьківщини.