На Житомирщині працював аграрний комітет з приводу розвитку галузі хмелярства (ВІДЕО)
Близько 80% усієї площі, на якій вирощують хміль, розташовані на території Житомирської області. Одне з найбільших підприємств знаходиться у Вертокиївці, що неподалік обласного центру.
«На сьогоднішній день вирощуємо хміль на площі 50 Га. Підприємство закритого циклу, ми самі хміль вирощуємо, переробляємо і реалізуємо на пивзаводи готовий продукт – гранули хмелю, тип 90», — каже співвласник ТОВ «Вертокиївка-Хміль» Микола Михайлов.
Нині підприємство закінчує збирання врожаю. Вирощують 22 різних сорти хмелю, з яких 13 сортів української селекції, 7 – німецької та 2 — американської. Найкращим серед наших вітчизняних вважають сорт «Заграва».
«Зараз ми збираємо молодий хміль першого року вегетації сорту «Заграва». Це сорт української селекції, тонко ароматичний сорт. Я його на сьогоднішній день називаю еталоном українського хмелю. Тобто це найрозповсюдженіший сорт і, напевно, один із самих вдалих сортів української селекції», — говорить співвласник ТОВ «Вертокиївка-Хміль» Микола Михайлов.
Під час збору врожаю на підприємство завітав Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України. У ході візиту обранці мали на меті ознайомитися зі станом та перспективами розвитку вітчизняної галузі хмелярства.
«Приїхали до нас на Житомирщину для того, щоб ми могли побачити, що саме таке хміль, як він вирощується, як перероблюється і яка є потреба для того, щоб ми забезпечили нашого українського виробника хмелем нашим вітчизняним. Ми хочемо сьогодні подивитися як насадження, як гранулюються хміль, як виробляється, які дійсно є запобігання в тому, щоб ми, як держава, підтримали вирощування хмелю у нас в Україні», — каже Народна депутатка України, партія «Слуга Народу» Тетяна Грищенко.
Хмелярство, зазначають у комітеті, потребує системних трансформацій, кінцевою метою яких має стати перехід до високотехнологічного виробництва з відповідною результативністю, якістю і конкурентоздатністю. Тож Україна стоїть на порозі реформування цієї галузі. Міністерство аграрної політики та продовольства вже розробило законопроєкт про хміль та хмелепродукт.
«Є ціль абсолютно імплементувати європейське законодавство в Україні для того, щоб виробництво хмелю відповідало усім стандартам. Сьогодні приїхали ознайомитися дійсно як це відбувається. Що побачили? Побачили, що вже зараз виробництво абсолютно відповідає європейським стандартам. В тому числі, продукція, яка тут знаходиться, експортується в Європейський Союз. То ми вже маємо підприємства, які можуть спокійно інтегруватися в Європейський Союз. Залишається імплементувати законодавство, прийняти цей закон, щоб був єдиний зразок, стандарт для всіх виробників», — говорить перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України тарас Висоцький.
Після знайомства із усім ланцюгом виробництва хмелю, парламентський Комітет провів виїзні слухання з аграрними підприємствами та природоохоронними установами, а також за участі керівництва Житомирської області.
«Житомирщина є лідером в хмелярстві, тому ми безумовно зацікавлені в таких засіданнях, а саме головне, ми зацікавлені в продуктивності роботи аграрного комітету спільно з Міністерством аграрної політики, і я дякую 2 заступникам Міністра, які візьмуть участь. Я впевнений, що наше сьогоднішнє виїзне засідання прийде до спільного знаменника, і дійсно це буде на користь наших хмелярів», — зазначив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
Під час засідання учасники поділилися своїми баченнями та пропозиціями до майбутньої реформи, а також проблемами в галузі хмелярства, котрі потребують рішення з боку держави. Почуте, каже голова Комітету з питань аграрної та земельної політики, буде враховане у майбутніх законопроєктах.
«Наш хміль дуже якісний, проходить різні випробування, якісні випробування, тому ми можемо сміливо іти на європейський ринок, але треба регулювати законодавство, що ми і робимо. Ми сьогодні поспілкувалися з галуззю і ми можемо впевнено сказати, що наш майбутній законопроєкт дуже буде допомагати всім хмелярам», — говорить Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
Учасниками слухань було зазначено, що для успішного подальшого розвитку хмелярства, надзвичайно важливим є створення умов інвестиційної привабливості галузі та відповідного законодавчого підґрунтя.