Онлайн-мапа безбар'єрності Житомирської громади вже створена та доступна для кожного (ФОТО)

Інтерактивна карта поступово наповнюється та доступна на сайті ГО «ЛУН». Її функціонал представили в межах Майстерні міста. Це важливий інструмент для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Позаяк дозволить легко знаходити доступні об’єкти в місті, як-от: заклади освіти, охорони здоров’я, соціальні служби, аптеки, житлові будинки, парки, вулиці та публічні простори. Про це повідомляє пресслужба ЖМР.

Як працює мапа?

Користувачі зможуть фільтрувати об'єкти за різними критеріями: наявність пандусів та чи відповідають вони нормам, чи є освітлення входу та вхідні двері шириною не менше ніж 0,9 м, коридори не менше ніж 1,8 м та багато іншого. Кожен об'єкт на мапі супроводжується детальним описом та фотографіями.

Рівень доступності позначається кольором: зелений — об’єкт повністю доступний, блакитний — доступний частково, червоний — недоступний. До того ж, на мапі є кнопка зворотного зв'язку — «повідомити про неточність».

«Звичайно, ми не бачимо карту повністю зеленою. 99% житлових будинків є бар'єрними, оскільки будувалися вони в той час, коли були інші вимоги», — говорить голова Ради безбар’єрності Галина Шиманська. 

Однак ця інтерактивна карта є важливою, бо безбар'єрність стосується КОЖНОГО: у певні періоди життя кожна людина є представником маломобільних груп населення.

Завдання мапи

• По-перше, мешканець громади матиме змогу обрати комфортне для себе місце відповідно до своїх потреб.
• По-друге, карта показує реальну картину: як безбар'єрні локації, так і певні проблеми, себто де ситуацію треба виправляти.
• Плюс до цього, тут ще й освітня складова: до прикладу, мапа пояснює, чи є певна конструкція пандусом і т. д.

Слово експерта

Неля Ковалюк, яка вже багато років дбає про інтереси людей з інвалідністю, заявляє, що оцінити цю мапу зможе через півроку за результатами її функціонування. Каже, навіть ті житлові будинки, що будувалися останні 10 років, мають проблеми з доступністю. Хоча здебільшого в них мешкає з молодь, яка пересувається з дітьми за допомогою дитячого візочка і т. д. Тому проблему варто розв’язувати комплексно.

У Житомирі деякі вулиці доступні для людей, що пересуваються за допомогою крісел колісних, як-от Київська. Тут є широкі тротуари, пониження... Про це підтвердили і колеги пані Нелі з Чернівців, коли півтора поки тому пройшлися на кріслах колісних цією вулицею.

Експертка акцентує увагу ще й на бар'єрах у свідомості водіїв та водійок громадського транспорту: «Тут також треба долати бар'єри та вчити. Бо по обличчю водія чи водійки видно: встати та відкрити пандус — для них проблема».

Виклик для бізнесу?

Хоча багато підприємств важливість безбар'єрності усвідомлюють, перехід до неї супроводжується низкою проблем. Часто підприємці не знають, як саме адаптувати свої приміщення. Тому Рада безбар'єрності має намір створити спеціальну «майстерню», що допомагатиме бізнесу стати безбар'єрним. Йдеться про підтримку з боку експертів консультаціями, тренінгами, конкретними рекомендаціями та ін.

Бізнес, що дбає про інклюзивність, не тільки отримує значні переваги на ринку, а й репутацію соціально відповідального бізнесу. Про це говорить депутатка та підприємиця Людмила Зубко в контексті збільшення людей з інвалідністю через війну.

Безбар'єрність важлива

Для суспільства це вже нова соціальна норма, зазначає Анна Денисевич, керівниця ГО «ЛУН». Проєкт реалізовується у співпраці з цією громадською організацією без залучення бюджетних коштів. Для збору даних використовуються спеціальні чек-листи, які заповнили представники закладів. На карту нанесено вже багато об'єктів. Незабаром сюди внесуть ще парки та сквери, рівень доступності вулиць та зупинок громадського транспорту.