Військовий 95 бригади розповідає, як разом з побратимами захищає рідну землю

«Ми в одному під’їзді, а росіяни в сусідньому. Вони стіни ламають, щоб до нас дістатися. Йде бій, а зверху місцеві мешканці досі живуть!», – розповідає розвідник 95 бригади ДШВ Максим про бої на Торецьку. Про це повідомляє Відділення комунікації 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади ДШВ ЗС України.

Чоловік у бригаді відносно нещодавно, але вже активно дає відсіч ворогу.

Десантник розповідає про випадки, коли росіяни переодягалися в цивільний одяг і так намагалися пересуватися містом.

«Тримаючи свій фланг, потрібно ще й підстраховувати сусідній, адже не має гарантії, що оборона суміжних підрозділів не посиплеться. Була ситуація коли до нас ворог хотів зайти в другий під’їзд через майже зруйнований перший. По радіостанції нам повідомили де ворог, і я з «одноразки» (РПГ-22 – Ред.) швидко зробив постріл і більше їх там не було», – з гордістю розповідає Максим.

Розвідник розповідає, що якось впродовж п’яти днів окупанти починали штурм вночі: «В перший день коробочка з піхотою доїхала до під’їзду й ми її одразу знищили разом з екіпажем. І так по черзі нищили їх. Уночі у них мала ефективність, вони спішуються з техніки й не знають що далі робити. Ховаються по під’їздах, щоб вдень спробувати просунутися».

Під час боїв в урбанізованій місцевості нерідко до ворога рукою сягнути. Якось від десантників до окупантів було лише 30-40 метрів.

«Якраз, щоб кинути гранату!», – додає Максим.

... до повномасштабного вторгнення Максим працював на «Азовсталі», був зварювальником висотником.

«Перед вторгненням ми якраз закінчили об’єкт, поїхали у відпустку. Я мав повернутися 27 лютого… – згадує Максим, – Чи йти до війська довго не думав, знав що потрібно рятувати країну».

Спочатку навчання в Україні, потім – за кордоном. За розподілом потрапив в інший підрозділ ДШВ, воював на запорізькому напрямку, потім на харківському, був штурмовиком. Пізніше перевівся в 95 бригаду, тут став розвідником.

«Небезпечні завдання, бути всюди першим, бути ефективним це моє. Я знайшов себе саме в цій спеціальності», – зазначає десантник.

Максим родом з Харківщини: «Моя область мужньо стоїть під постійними обстрілами. Тому я не можу бути слабким – я воїн і воюю за свій рідний дім, за своє майбутнє та за мільйони життів українців!».

Разом до Перемоги!