У Житомирі відбувся захід на підтримку людей із порушенням зору

Коли дотик заміщує зір, кожен звук набуває свого відтінку.... І навіть у такому особливому світі є місце для книг, навчання, творчості та мистецтва. Люди з порушенням зору тонко відчувають світ через призму своєї унікальної реальності. Ірина Смірнова показує книги, написані шрифтом Брайля. Вона — керівниця організації ЖОГО «УТОС», яка опікується людьми з порушенням зору. Про це повідомляє пресслужба Житомирської міської ради.

Сама пані Ірина шрифтом Брайля не володіє, бо має набуту інвалідність, тому тактильні відчуття недостатньо гострі. Однак 160 з 400 осіб із порушенням зору в Житомирській громаді активно ним користуються. Така література доступна в бібліотечному фонді організації.

Уявіть: людина читає кінчиками пальців, відчуваючи комбінації крапок. Рельєфно-крапковим шрифтом можна навіть вивчати іноземні мови.

І хоч сьогодні є багато книг в аудіоформаті та спеціальних додатків для озвучення тексту, книги, написані шрифтом Брайля не втрачають своєї переваги: їх не слухаєш, а читаєш, взаємодіючи з текстом.

Організація сприяє тому, щоб люди з порушенням зору знаходили себе у творчості та навчанні. Тут обговорюють прочитані книги, декламують поетичні твори. Проєкт «Інклюзивний культурно-мистецький простір "Музи об'єднують нас"» реалізується за підтримки департаменту соціальної політики міської ради і є одним із багатьох, що спрямовані на інтеграцію та підтримку людей з інвалідністю.

«Ми прагнемо зробити життя цих людей легшим і кращим, бо розуміємо, які труднощі стають на їхньому шляху, — каже директорка департаменту Вікторія Краснопір. — Для осіб із інвалідністю по зору виділяються кошти з місцевого бюджету на компенсацію 50% вартості житлово-комунальних послуг, на адресну матеріальну допомогу, надаються послуги «соціальне авто» та фізичного супроводу. У 2024 році 238 особи з інвалідністю по зору отримали матеріальну допомогу на загальну суму 1 млн 71 тис грн».

Відвідувачі «Прозорого» мали змогу відчути, як це — орієнтуватися у просторі без зорового сприйняття. Вони пройшли приміщенням із зав'язаними очима, використовуючи лише білу тростину.

«Повна дезорієнтація. Я начебто обдивився довкола і знав, де які предмети. Але коли все згасло — стало незвично. Я не розумів, куди йду і боявся не зачепити когось тростинкою», — ділиться враженнями Денис Толмачов. Каже, не розумів, чи в правильному напрямку рухається, і потребував сторонньої допомоги.

«Трохи легше стало, коли я відчув тростиною тактильну плитку на підлозі», — додає Олександр Голуб. Він також відчував страх, що когось зачепить.

Ці труднощі є щоденною реальністю для людей із порушенням зору. Вони живуть у світі, де прості речі стають викликами.

І наостанок — декілька побажань від людей, які бачать серцем. Вони залишили їх у символічних листах:

• «Не залишайте самокати посеред тротуарів»;
• «Допоможіть при переході вулиць»;
• «Допоможіть в транспорті»;
• «Встановлюйте тактильну плитку на шляхах»;
• «Облаштовуйте пандуси»;
• «Допоможіть в магазинах, аптеках, банках»:
• «Фарбуйте елементи благоустрою в яскраві кольори»;
• «Не встановлюйте зайві півсфери»;
• «Попереджайте про перешкоди на дорозі»;
• «Будьте толерантними до людей з інвалідністю».

Ці побажання від людей з унікальним світосприйняттям мають бути важливими кроками до того, щоб «світ на дотик» ставав доступнішим для кожного.