Дім, одинадцять сердець та безкінечна любов: у Вересах подружжя Ольги та Володимира виховують 9 дітей

Дім, одинадцять сердець та безкінечна любов: у Вересах подружжя Ольги та Володимира виховують 9 дітей

Родинне тепло, щастя та дитячий сміх… Так зараз у будинку, де проживає родина Ольги Лістунової та Володимира Іванова. Сьогодні, у День сім’ї, завітали до подружжя, яке виховує дев’ятеро дітей, з яких семеро — діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. За цією цифрою — величезне серце, любов і нескінченна відданість. Про це повідомляє пресслужба ЖМР.

До початку повномасштабної війни родина мешкала у Северинівці, що на Сумщині. Однак 24 лютого 2022 року змінило їхнє життя… Щоб віднайти відносно безпечне місце, сім’я вирушила в дорогу, залишаючи прифронтову територію. Попереду — довгий шлях із численними переїздами з міста до міста.

Була Полтавщина, Вінниччина, Франківщина, потім Польща й Естонія. В Естонії, завдяки допомозі місцевої громади, вони отримали тимчасове житло. Але серцем вони прагнули додому, в Україну.

Після одинадцяти переїздів родина знайшла новий дім у Вересах Житомирської громади. Тут, завдяки підтримці уряду Естонії, спеціально для них звели будинок. І саме в цьому домі народились нові традиції, нове тепло, нова стабільність.

«Ми розслабилися. Це стабільність зараз, в умовах війни, коли ми не можемо повернутися до своєї домівки», — ділиться пані Ольга. 

Та найбільша сила родини — це не лише дах над головою, а любов і підтримка одне одного. «Наш вибір – наша сім’я. Це наші діти, ми будемо поряд з ними завжди», — впевнено говорить мати.

У новому домі, тут у Вересах, з’явилися сімейні вечори з розмовами на обрані теми, плетіння з бісеру, створення ляльок-мотанок, спільні посиденьки на кухні та маленькі, але такі теплі традиції. Наприклад, на дні народження батьків діти самі накривають святковий стіл. Без нагадувань. З любов’ю. У родини навіть є свої домашні улюбленці — шиншили Василь Васильович та Шустрик, які додають ще більше радості й сміху.

Серед мрій — зробити стіл з епоксидної смоли, прикрашений квітами. І головна мрія — дочекатися завершення війни…Та поки війна триває, вони зберігають родинне тепло в новому домі. Разом. У любові. В підтримці. В дусі справжньої української сімʼї.