Громадська асамблея у Житомирі: учасники обговорювали сталу мобільність та транспортну інфраструктуру міста
Платформа для вдумливих дискусій, що об’єднала жителів міста, експертів і представників міської ради навколо теми розвитку транспортної інфраструктури. Протягом чотирьох днів учасники громадської асамблеї спільно шукали відповіді на запитання: яким має бути комфортне, безпечне й доступне пересування містом? Учасників громадської асамблеї – громадських радників та радниць – обрали випадковим чином серед мешканців різних районів, різного віку та професій Житомирської громади. Про це повідомляє пресслужба ЖМР.Є
«Нам хотілося розширити коло житомирян, які долучаються до діалогу з експертами та працівниками міської адміністрації. Формат громадської асамблеї дозволяє залучити людей, які раніше ніколи не брали участі в таких процесах. Це створює простір для справжнього діалогу, де думка кожного має вагу», — говорить Борис Пахолюк, директор КУ «Агенція розвитку міста».
«Кожен із нас щодня стикається з транспортом: хтось їздить тролейбусом, хтось автомобілем, хтось пішки чи велосипедом. І це дуже різні, подекуди протилежні, інтереси, які має врахувати транспортна політика міста. Формат громадської асамблеї дозволяє людям краще зрозуміти ці інтереси та шукати точки перетину», — зазначила Олександра Койдель, директорка Центру демократичної стійкості у Київській школі економіки.
Учасники працювали в малих групах, отримували консультації від експертів, аналізували приклади українських і європейських міст. Згодом вони сформували перелік рекомендацій, що стосуються вдосконалення громадського транспорту, безпечних перехресть, облаштування тротуарів і пішохідних переходів, створення зручних умов для велосипедистів і для водіїв. Потім учасники ці рекомендації пріоритезували за важливістю та за реалістичністю впровадження протягом 1-2 та 3+ років.
Перший день Асамблеї проходив у стриманій атмосфері: більшість учасників не знали, чого очікувати. Але вже з другого дня дискусії стали активними, з’явилися емоції, суперечки, аргументи. Люди почали взаємодіяти, слухати одне одного і шукати компроміси.
«Враження надзвичайно позитивні. Ми бачили, як з кожним днем зростала залученість. Люди перестали бути пасивними слухачами, почали ставити питання, відстоювати власну позицію. Саме у цьому сила таких форматів: вони формують культуру взаємодії між владою й громадянами», — підкреслив Ілля Ткаченко, координатор асамблеї від Київської школи економіки.
«Демократичне залучення мешканців Житомира показує: Україна готова до Європейського Союзу», — зауважив Проф. Ганс-Людгер Дінель, завідувач кафедри з питань праці, технологій та участі Технічного університету Берліна.
«Враження найприємніші, найпозитивніші. Участь у таких заходах беру вперше, але розумію, що точно не востаннє. Це дуже захоплює, надихає й додає оптимізму. Усвідомлюєш, що ми, звичайні громадяни, можемо впливати на вирішення важливих для міста питань», — говорить одна з учасниць Асамблеї, житомирянка Світлана Ковальчук.
«Дуже добре, що є можливість висловити свої думки, почути інших, дійти спільної позиції. Це чудовий досвід. З кожною годиною люди все більше відчували залученість, висловлювали свої думки. І це чудово, адже саме так працює демократія. Люди вчаться приймати рішення, розуміти їхні наслідки. Це означає, що громада стає більш свідомою і готовою спільно формувати рішення», — каже Тетяна Комареус, 19-річна студентка.
«Мені було дуже приємно, що мене як представника громадськості долучили до цього процесу. Ми разом із колегами обирали тему. Це був активний, навіть гарячий процес. Круто, що люди дуже активно включилися в процес. Усі заряджені, небайдужі. Учасники не будують надто великих ілюзій щодо впровадження окремих пропозицій, намагаються адекватно оцінювати реалістичність тих чи інших рекомендацій. Будь-які формати взаємодії з громадою — громадські слухання, робочі групи, залучення експертів — це надзвичайно важливо», — Кирило Онацький, голова громадської організації та член дорадчого комітету Асамблеї.
«Успішна розробка реалістичних рекомендацій в сфері сталої міської мобільності показує, що формат громадських асамблей працює. Я сподіваюся, він ширитиметься Україною», — Керстін Люкер, Керівниця відділу участі кафедри з питань праці, технологій та участі Технічного університету Берліна.
На голосування було внесено 19 рекомендацій, які Асамблея визначила як реалістичні до впровадження протягом 1-2 років. Із них підтримано — 14. Наприклад, реалізувати принаймні один завершений маршрут для велосипедистів згідно з велоконцепцією; забезпечити безперебійну роботу світлофорів (альтернативне живлення, сонячні панелі); сприяти ОСББ і ЖБК в оформленні прибудинкових ділянок для власних потребі і, зокрема, паркування. Найближчим часом учасники Асамблеї передадуть ці рекомендації міській раді для реалізації.
Громадська асамблея в Житомирі відбулася в рамках проєкту наукової співпраці BRIDGE (https://bridge.kse.ua/) завдяки фінансуванню від Європейського Союзу.