У Житомирі в останню путь провели Захисника Олександра Галича

На щиті повернувся Герой Галич Олександр Олександрович 10.01.1999 — 01.07.2026 рр. Про це повідомляє пресслужба ЖМР

Галич Олександр Олександрович народився 10 січня 1999 року в селі Зелена Поляна Київської області. Він був восьмою дитиною у багатодітній родині.

Із дитинства Олександр вирізнявся самостійністю, допитливістю та жвавим характером. Він прагнув усе пізнати, навчитися новому, не боявся труднощів і завжди намагався досягати поставленої мети. Згодом родина переїхала до села Давидки   на Житомирщині.

З 2005 по 2016 рік навчався у Новорадчанській загальноосвітній школі. Особливі здібності виявляв до точних наук, насамперед до математики. Неодноразово представляв школу на районних та шкільних предметних олімпіадах, демонструючи високий рівень логічного мислення, наполегливість і цілеспрямованість. Після закінчення школи здобував освіту у Державному навчальному закладі «Житомирське вище професійно-технічне училище», де опанував професію електрогазозварника та електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах.

Після завершення навчання розпочав трудову діяльність на  підприємстві «Євроголд Індестріз ЛТД» на посаді електрогазозварника, де сумлінно працював до  квітня 2023року, опісля перейшов  працювати у ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій».  Тут також зарекомендував себе відповідальним, працьовитим і надійним фахівцем.

У лютому 2020 року Олександр зустрів своє кохання — Анастасію, а у липні 2022 року вони створили  щасливу сім'ю. 

Усвідомлюючи всі ризики та небезпеки військової служби, Олександр прийняв свідоме й мужнє рішення. У листопаді 2023 року він підписав контракт і доєднався до лав Збройних Сил України, обравши шлях захисту свого народу. 

За сумлінне виконання військового обов'язку та особисту мужність, проявлену під час захисту Батьківщини  у червні 2024 року Олександр отримав статус учасника бойових дій та був нагороджений медаллю «Учасник бойових дій».

У 2025 році у мололої сім'ї  народилася  донечка Віра. Вона стала для Олександра найбільшою гордістю, натхненням і сенсом життя. Як люблячий батько, він мріяв про її щасливе майбутнє, про мирне дитинство під вільним українським небом. Саме заради цього мужньо боронив незалежність і свободу рідної України, захищаючи майбутнє  всіх українських дітей.

 У 2025 році Захисник був нагороджений знаком «26 артилерійська бригада», йому було присвоєно військове звання старшого солдата.

За час служби Олександр проявив себе дисциплінованим, професійним і відданим військовослужбовцем. Він досконало володів довіреною технікою, постійно підвищував рівень своїх військових знань, удосконалював професійну майстерність, демонстрував високі результати у бойовій та фізичній підготовці. Мав заслужену повагу у побратимів і командирів.

1 липня 2026 року під час виконання бойового завдання на вогневій позиції самохідна артилерійська установка, в якій перебував старший солдат Галич Олександр Олександрович, зазнала прямого ураження ворожим FPV-дроном. Унаслідок ворожої атаки Олександр отримав поранення, несумісні з життям. 

У вічній скорботі  дружина з маленькою донечкою, мама,  рідні, друзі та бойові побратими...     

Світла пам’ять і вічна слава Герою!