Житомир втратив «МІСТО»

«Місто» не випускають з лютого. Видання закрили. Попри те, що комунальна газета могла підпасти під другу хвилю дії закону про роздержавлення ЗМІ. Тобто, міська рада могла вийти зі складу засновників з перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості.
На думку працівників редакції такого шансу їх позбавили. Депутати міськради вирішили остаточно ліквідувати підприємство. Незважаючи на те, що за законом подальшу долю підприємства влада мала б приймати спільно з трудовим колективом.
Особливість «Міста» — у регулярному оприлюдненні рішень та розпоряджень міської влади. Розповсюджували газету на розкладках та за передплатою. «Виписували» її саме зацікавлені в таких матеріалах.
За три роки в комунальному підприємстві «Інформаційно-видавничий центр» змінили чотирьох директорів. Кожен з них пропрацював ледве рік і буквально обіцяв оновити інформацію, змінити зміст та перезапустити газету.
Видання було дотаційним і значною мірою залежало від асигнувань з міського бюджету. Відтак, це не могло не впливати на зміст. За ідею переформатування газети влада взялася два роки тому, по звільненні з посади тодішнього директора Тетяни Пашкевич. Їй просто не продовжили контракту. Вочевидь, через невдоволення роботою. Натомість запросили директора зі Львова. Він обіцяв кардинально оновити видання. Для цих цілей попросив збільшити фінансування газети. І влада пішла на цей крок.
Управлінець попросив півмільйона – аби збільшити тираж та безоплатно розповсюджувати газету. Він захопливо говорив про нові й нові впровадження.

«Фактично виглядає на те, що це буде перший проект. В Україні такого не існує в жодному місті. Ми моніторили Інтернет, що газета буде роздаватися через такі антивандальні бокси» – сказав колишній директор ІВЦ «Інформаційно-видавничий центр» Житомирської міської ради (2016 р.) Андріян Федун.

І йому повірили. І гроші таки виділили. На новації пішло більше мільйона з бюджету Житомира. «Місто» друкували в кольорі та поширювали безоплатно. На бюджетні гроші новий керівник встановив спеціальні скриньки, а тираж газети складав  близько 20-ти тисяч примірників. До речі, кожна металева скринька обійшлася в понад сім тисяч гривень.
Львівський управлінець гордо презентував металеві ящики. Вони й досі встановлені по місту, проте свою роль основну більше не виконують.
Креативний директор видання Федун попрацював лише 5 місяців і звільнився. То чому ж зміна керівників та креативні заходи не зробили газету цікавішою та самоокупною?
Депутати міськради, котрі визначали долю газети, неуспіх видання тлумачать на свій лад. 
Фінал – рішення про закриття газети. З грудня працює ліквідаційна комісія, проте ні члени комісії, ні останній директор підприємства ситуації не коментують.
Не зголосилася на розмову про ліквідацію підприємства і одна із попередніх директорів інформаційно-видавничого центру, за керівництва котрої і розпочали реформування газети. Тетяна Пашкевич стверджує:

«Якби я залишилася на посаді – 100% газета не зникла б з інформаційного поля, а стала б повноцінним конкурентом для багатьох друкованих ЗМІ».

Депутатів дивує питання про перетворення газети членами її колективу у суб’єкт господарювання. Не чули, — кажуть. До того ж, працівники самі винні, бо не активно обстоювали свої інтереси.

«До першого березня ми повинні були написати заявку на роздержавлення. Ми її написали. В місячний термін – рівно до першого числа наступного місяця – міська рада повинна була прийняти рішення. В базі на роздержавлення ми були. Місячний термін був порушений» — розповіла відповідальний секретар газети «Місто» Ірина Корзун. 

Депутати виправдовують своє рішення економічними розрахунками та буквою закону. Мовляв, комунальна преса поза законом та й взагалі невигідна.
Тож 18 грудня депутати позбавили колектив газети права на реформування видання. Обранці проголосували за ліквідацію «Міста». Контроль за виконанням рішення поклали на секретаря міської ради Наталію Чиж. Чиновниця ще в 2015-му говорила, що утримання газети обходиться міському бюджету задорого.
Варто зазначити, що депутати ліквідували інформаційно-видавничий центр, в котрому було ще й дротове міське радіо. Обидві редакції знаходилися в спільному приміщенні на Гагаріна, 24. Проте Закон, на котрий посилаються депутати, стосується лише друкованих засобів масової інформації. Тобто радіо реформа не стосувалася. Журналістська спільнота міста припускає, що причина ліквідації і газети, і радіо — привабливі квадратні метри комунального підприємства.
Ріелтор телефоном сказала, скільки коштує на ринку нерухомості таке приміщення. Загалом, за нього можна виручити понад 1,5 мільйони гривень.

«Від 380 до 600 доларів за квадратний метр» — розповіла ріелтор Лілія.

За законом, першим кроком реформування газети «Місто» міська рада мала вийти зі складу співзасновнкиків. Проте чиновники вирішили ліквідувати підприємство, інакше колектив на законних підставах отримав би майно редакції безоплатно, а приміщення можна було б просто тривалий термін винаймати.
Позбавившись комунального видання, міська рада почала шукати газету, де можна було б публікувати обов’язкові для друку документи. Міська рада оголосила тендер, заявивши про плани витрачати на це 300 тисяч гривень. Тендер виграла газета «Житомирщина», котра готова прийняти замовлення за 268 тисяч гривень. Проте як житомиряни будуть дізнаватися про рішення міської ради на сторінках обласної газети – невідомо, бо в кіосках вона не продається.
Нині в Житомирській області за законом роздержавили 8 з 28 комунальних газет. Газета «Житомирщина» теж підпадає реформуванню. Якщо колективу вдасться приватизувати газету, то їхні послуги з розміщення матеріалів можуть подорожчати