Найкраща пам’ять про лікаря – здорові пацієнти

Уже рік стіл в ординаторській пустує, але усі особисті речі на тих же місцях, на яких залишив їх покійний лікар-ортопед-травматолог Олександр Сергієнко. Серед колег Сергієнко – легенда, про нього можуть говорити годинами. Найбільше згадують професіоналізм і надзвичайну відданість справі.
Віктор Панчишин був з Олександром Сергієнком не лише колегами, але й найближчими друзями. Пригадує, саме з легкої руки друга став лікарем-ортопедом. 
Сергієнко завжди знав як потрібно зробити, нині цих порад дуже бракує. Колеги пригадують наставника категоричним в операційній, котру не проміняв на жодні керівні кабінети. Сергієнко умів без тоді ще відповідної діагностичної апаратури встановити діагноз, провести надскладні операції, які досі залишаються унікальними в практиці ортопедії-травматології. 
Олександр Сергієнко створював унікальні методи лікування та оперування у дитячій ортопедії. До нього їхали навіть з безнадійними діагнозами. 
За унікальні операції та філософію життя Олександра Сергієнка називали маестро. Шанували як найкращого вчителя з неймовірною інформаційною базою, яку тримав у власній голові. В операційній до інтернів був надвимогливим, права на помилку не давав.
Лідія Володимирівна Олександру Сергієнку завдячує здоров’ям дочки. Жінка каже у 1988 році з надстрашним діагнозом тоді ще 2х річної доньки  приїхала шанованого лікаря Сергієнка. З того часу вони стали не просто лікар і пацієнт, а найближчими друзями. 
У роковини смерті Олександра Сергієнка лікарі-колеги шкодують, що він дуже багато не встиг: не запатентував унікальні винаходи. Проте точно знають, яким чином вшанувати Олександра Сергієнка.

«А от що б він зараз хотів? Хотів би щоб ми багато робили і було багато вдалих операцій, за які пацієнти нам би просто казали дякую» – сказав завідувач ортопедо-травматичним відділенням Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні Віктор Панчишин