Житомирянам розповіли, як уберегти себе від шахраїв при працевлаштуванні за кордоном

666

Житомиряни та жителі області їдуть за кордон у пошуках більших зарплат. Прагнуть заробити не лише представники робітничих професій, а й «мізки». Заробітчанам обіцяють зарплату від 15 тисяч гривень. За даними Державної служби статистики України у 2019 році на заробітки поїхали понад 3 мільйони українців. Проте експерти вважають — дані офіційної статистики не відображають справжні масштаби трудової міграції за кордон.
Агенції  кличуть на роботу в Польщу, Словаччину, Литву, Естонію, Данію, Чехію. Фірми та рекрути пропонують: «Безкоштовні вакансії та подальшу легальну роботу». Шукають чоловіків та жінок до 50 років.
Ті, хто міг би обслуговувати виробництва, масово покидають Житомир. Саме молодь наважується на зміну місця роботи, констатують у Житомирському обласному центрі зайнятості.
Бракує слюсарів, сантехніків, водіїв. Список дефіцитних кадрів можна ще довго продовжувати. 95% житомирських підприємств шукають саме робітників, констатують фахівці з підбору персоналу підприємств Житомира та області. На ярмарках вакансій закликають охочих.  
Один з найбільших виробників скляної продукції ПрАТ «Біомедскло» забезпечує робочими місцями понад дві сотні житомирян. Від початку 2019-го на виробництві відчули кадровий голод. У цехах не вистачає контролерів скляного виробництва, електрогазозварювальників, дробильників- розмелювачів. Представники робітничих професій виїздять до сусідньої Польщі та Чехії кажуть на підприємстві. 
Робітникам на заводах у Польші пропонують заробітню плату від 15 тисяч гривень на місяць. У Житомирі цю суму роботодавці готові платити, але обіцяють таке згодом.
Їдучи по безвізу чи трудовій візі, житомиряни влаштовуються на заводи, фабрики та в агрохолдинги. На сезонних заробітках подекуди доводиться працювати понаднормово, без лікарняних та інших соціальних гарантій. І так, аби заробити 500 доларів за місяць.
Підприємці прагнуть зупинити відтік кадрів. Роботодавці міста та області готові молодь вчити особливостей виробничих процесів з розрахунку, що за короткий час новачки освоять специфічні галузі виробництва. До прикладу у селі Баранівка, що на Житомирщині, працюють заводи, де виготовляють органічну молочну та м’ясну продукцію. Така модель господарювання дає споживачам екологічно безпечну продукцію, вільну від ГМО, антибіотиків та отрутохімікатів, розповідають на підприємстві.
Працюючи на фермах та у полях в Україні можна заробити понад тисячу євро. Роботодавці пропонують комфорті умови праці та доплати.
Ті, хто здобувають вищу освіту мають можливість навчатись зі студентських лав та стрімко  просуватись кар’єрною драбиною та не виїздити з країни. Державні служби налагоджують співпрацю з університетами Житомира. Зокрема, Державна служба України з безпеки на транспорті запрошує молодь на стажування та у подальшому працевлаштовує.
Нелегальне працевлаштування, може видаватись простішим, аніж офіційне. Проте, їдучи на роботу нелегально, люди ризикують стати жертвою шахраїв, торгівців людьми чи потрапити трудове рабство, застерігають юристи.

«Якщо людина прагне працевлаштуватись за кордоном потрібно звертатись до посередників, котрі здійснюють працевлаштування безпосередньо в країні працевлаштування. Будь-яка надійна структура, навіть ліцензована державою, вона не буде гарантувати, що ви працевлаштуєтесь, що з вами буде укладено трудовий договір. Трудовий договір можуть і не укласти. Може виникнути така ситуація, студент пропрацює влітку на випробувальному терміну. Адже він(випробувальний термін) в більшості країн може бути три місяці чи навіть більше .В багатьох країнах ЄС при працевлаштуванні встановлені додаткові вимоги: наявність медичного страхування. Безвіз не дає право на працевлаштування, а відтак потрібно одразу отримати робочу візу. Інакше в найкращому випадку ви понесете адміністративну відповідальність» — розповів юрист Роман Орєхов.

Втім експерти вбачають низку переваг у трудовій міграції українців.  Дослідження проекту Міжнародної організації з міграції свідчать: обсяг коштів, який трудові мігранти переказують додому перевищує усі інвестиції іноземних компаній та допомогу міжнародних донорів разом