Щільний моніторинг земель відчуження дозволить повернути їм життя
Напередодні 35-річниці з дня Чорнобильської катастрофи у Поліському національному університеті відбулась конференція, науковці та спеціалісти з усієї країни та Германії обговорили актуальні проблеми відчужених земель, напрямки та шляхи їх вирішення.
З 23 районів Житомирської області, 9 піддалися радіоактивному забрудненню. Тоді місцевість було поділено на 4 зони радіаційного забруднення.
«7 населених пунктів було віднесено до зони відчуження, 63 населених пункти до зони безумовного гарантованого відселення і 360 населених пунктів були віднесені до зони добровільно-гарантованого відселення, і до зони постійного радіаційного контролю. У нас лишилося 3 зони: це зона відчуження, зона безумовно-гарантованого відселення і зона добровільного відселення» — повідомила проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Поліського національного університету Людмила Романчук.
Одне з головних питань сьогодення — коли території знову житимуть звичайним життям. Пані Людмила близько 30-ти років разом із іншими спеціалістами досліджує зону відчуження. Каже, за 35 років ті території звісно дещо очистилася і з кожним роком основні дозоутворюючі радіонукліди, які вносять найбільшу дозу опромінення в біологічні організми, такі як цезій 137 та стронцій 90 пройшли період напіврозпаду. Їх кількість вже зменшилася на половину. Однак сказати, що ситуація стала набагато кращою й досі не можна.
«Змінилася ситуація, але ще є випадки дуже високих рівнів радіоактивного забруднення, особливо це лісові екосистеми» — додала проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Поліського національного університету Людмила Романчук.
Дослідження показали: на землях третьої зони відчуження, кількість радіонуклідів вже не перевищує допустимий рівень радіації, тому підприємці та місцеві жителі вже відновили там сільськогосподарську діяльність, а от лісова зона й досі залишається дуже небезпечною. Тому населення Північних районів у 95% отримують дозу опромінення за рахунок споживання грибів чи ягід.
Аби повноцінне життя, без обмежень відновилося у другій та третій зонах відчуження, необхідно щільний радіологічний моніторинг ґрунтів, рослин, води і водних ресурсів, продуктів харчування для населення та кормів для тварин.
«Після того як буде проведено щільний радіологічний контроль, після того ми можемо говорити про дезонування територій і повернення цих земель в сільськогосподарський обробіток» — розповіла проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Поліського національного університету Людмила Романчук.
Однак проводити такий моніторинг не поспішають. Дослідження такого рівня не проводяться вже близько 20 років.
А не проводяться такі дослідження, як зазвичай, через брак коштів.
«Це вартісні дослідження, це устаткування і тому це треба ціла група дослідників й потужні лабораторії не одного нашого університету» — сказала проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Поліського національного університету Людмила Романчук.
Щойно обласна влада і Уряд домовляться про виділення коштів, науковці з Житомира, області, столиці та закордоння готові приступити до роботи.
«Якщо їхня ініціатива буде, вони будуть звертатися до Верховної Ради, Кабінету Міністрів про виділення коштів для проведення таких досліджень — ми готові» — розповіла проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Поліського національного університету Людмила Романчук.
У випадку, якщо результати моніторингу покажуть, що ці землі знову готові до заселення та економічної діяльності, перед мешканцями Північних районів відкриються нові перспективи