У Житомирському державному університеті ім. І. Франка вшанували пам’ять видатного земляка Володимира Шинкарука
Сьогодні, 19 серпня, народився український поет, композитор, прозаїк, почесний громадянин міста Володимир Шинкарук. Вшанувати пам’ять відомого житомирянина до меморіальної дошки в ЖДУ ім. І. Франка прийшли рідні, друзі, колеги і студенти. Віктор один із студентів Володимира Федоровича. Каже, викладач був світлим вогником, який робив життя кожної людини яскравішим.
«Володимир Федорович любив людей. Любов його була дієвою. Він намагався зробити життя тих, хто поряд щасливішим, радіснішим. Тобто кого б він не зустрічав — він обов1язкого говорив якийсь комплімент. Він читав свої вірші, співав пісні, просто говорив приємні слова» — розповів студент Володимира Шинкарука Віктор Мельниченко.
Колега відомого житомирянина ділиться спогадами — поруч з Володимиром Шинкаруком було завжди легко і приємно працювати.
«Для мене і всіх нас він мабуть був просто справжнім. У нього є такі гарні золоті слова «Як легко бути жінкою, коли поруч справжній чоловік». Ось був він таким. Для всіх нас жінок. І тому я сьогодні не тільки, як посадовець, а як жінка хочу висловити слова найщирішої подяки мабуть Господу Богу за те, що таке життя прийшло на нашу землю» — згадує голова Федерації профспілок області, колега Володимира Шинкарука Неля Паламарчук.
Донька Ірина розповідає, батько з важкою хворобою, але попри це до останніх хвилин він радів, ділився з іншими знаннями, постійно жартував, навіть над своєю недугою. Жінка впевнена, людина живе доти, доки її пам’ятають.
«Людина живе допоки її пам’ятають. Допоки пам’ятають його, пам’ятають, звучать його пісні, його вірші він залишається живим» — сказала донька Володимира Шинкарука Ірина Шинкарук.
Зізнається, сьогодні сумувати не хоче.
«Сьогодні мені не хочеться сумувати. Мені хочеться теж ділитися радістю того, що він був у нашому житті. Тому, що такі яскраві люди, як він залишають надзвичайно великий слід в житті кожного до кого торкнулася його душа» — додала донька Володимира Шинкарука Ірина Шинкарук.
Присутні поклали квіти до меморіальної дошки Володимира Шинкарука, читали вірші, співали пісень та ділилися спогадами