Телеканал СК1 побував у ковідному пеклі: як усе було за лаштунками

Це все вигадки, світова змова, вакцинація — це чіпування, а ковід не страшний. Ми усі регулярно це чуємо і маємо знайомих з такою думкою. Як виглядає правда показала наша знімальна група. Наша знімальна група побувала у ковідному пеклі другої міської лікарні. Як щоденно лікарі та медсестри збираються на ковідну передову на собі відчули наші колеги.

Захисний костюм, бахіли, рукавички, респіратори, щодня так одягаються медики і йдуть на поміч хворим. На усе про все 3-5 хвилин. Як це все відбувається із середини ми показували рік тому, але зараз, зізнається журналістка і ведуча Ірина Степаненко, йти до хворих стало страшніше. 

Вперше до ковідних хворих йдуть наші оператори Віталій і Дмитро. 

Коли телеканал анонсував прямий ефір із ковідного відділення, у коментарях глядачі захейтили ідею, усе називали постановкою, брехнею та бізнесом, інші просили передати вітання їхнім рідним, яких не бачили вже кілька днів. Але от наші колеги вже всередині. Трансляцію вивели і на великий екран на головній пішохідній вулиці міста. 

Навіть під час трансляції люди заявляють, що у ковід не вірять. 

А от ті, хто вже перехворіли на коронавірус, іншої думки. Житомирянка Галина каже, хоча і хворіла, вирішила вакцинуватися. 

Півтори години у відділенні змусило переосмислити певні речі і нашу знімальну групу. Першим до нас повертається Віталік, оператор зізнається те, і хоча розумів куди йде, до того, що він почув від хворих, готовий не був.

Людей, яких сьогодні зустріла наша знімальна група здебільшого невакциновані. Кажуть лише коли захворіли, зрозуміли, що усе це не вигадка і не жарти. Аби не потрапити у ковідне пекло особисто, кожен з нас може бодай маску одягати, мити руки і тримати дистанцію. Лікарі не залізні, а ліжка не гумові, їх не розтягнеш за бажання і про це варто пам’ятати