В Україні планують припинити інклюзивну освіту: як це сприймають батьки дітей з інвалідністю
Інклюзивна освіта в Україні розвивається вже впродовж 14-ти років. Зараз у загальноосвітніх школах облаштовують спеціальні класи, готують вчителів та асистентів, які супроводжують учнів з особливими освітніми потребами. Такий формат навчання має важливий вплив на формування та розвиток дітей.
«Неінклюзивна освіта в спеціальних закладах значно обмежує спілкування дитини, можливості її соціалізації і розвитку. Дитина бачить дуже вузький світ, дуже вузьку перспективу. Закордоном ці заклади називають «закладами несвободи» — розповіла керівниця ГО «Соціальна синергія» Маріанна Онуфрик.
Сніжана – мати сонячної дівчинки. Зізнається, ніколи не сумнівалась у тому, що донька обов’язково має навчатися у звичайній школі. Каже, для її дитини інклюзія подарувала нові можливості та реалізацію. Зараз Веронічка навчається у 8-му класі і з нетерпінням чекає повернення до школи, адже канікули для неї справжня мука.
Позитивним досвідом інклюзія стала і для родини Валентини. Спочатку син жінки ходив у підготовчі класи, але потім родина вирішила спробувати навчатися по інклюзії. Зізнається, для цього довелось побігати, щоб знайти заклад, куди приймуть Максима. Та все ж таки така школа знайшлась і зараз асистент, який працює з хлопчиком на уроках, стала для нього найкращим другом.
Та, треба визнати, що не для всіх інклюзія дійсно вдалася. Деяким діткам важко знаходитись у звичайних школах та не кожен вчитель може знайти підхід до дитини. Так сталось і в родині Галини.
Наразі інклюзія у Житомирі розвивається все активніше. Дедалі більше закладів намагаються долучитися до такого методу навчання. Однак батьки занепокоєні, у новинах нерідко доводиться бачити і чути інформацію про те, що в державі планують відновити інституціалізацію. Тобто зробити так, щоб дітки з інвалідністю навчались у спеціалізованих закладах.
Процес деінституціалізації має на меті визнати пріоритет сімейного виховання та навчання у звичайних закладах освіти. В ході реформи родина отримує послуги та допомогу, що сприяє її збереженню та повноцінному дитячому розвитку. Однак в червні цього року зміни, які були внесені до розпорядження Кабінету міністрів щодо інституційного догляду дітей, значно вплинули на реформування.
«Крім того ми маємо політичну позицію Міністра освіти і науки, який наприкінці весни, сказав, що всі діти з інвалідністю мають навчатися у спеціальних закладах. Тут не йдеться про вибір, не йдеться про те, що дитина може навчатися в інклюзії чи в спеціальній школі. Тут іде дуже категоричне заперечення: мають» — повідомила керівниця ГО «Соціальна синергія» Маріанна Онуфрик.
Батьки дітей з інвалідністю не підтримують таку позицію влади та переймаються за майбутнє своїх дітей. Кажуть, це значно змінить життя їхніх дітлахів та вплине на сприйняття їх соціумом