У селі Базар вшанували пам'ять розстріляних армійців УНР

100 років тому відбувся справжній подвиг українського воїнства та стрімке прагнення українців до створення власної незалежної держави. Тоді українці знайшли в собі сили об’єднатися та виступити проти гніту тоталітарного режиму. Революція тривала з 1917 по 1921 роки. У ці періоди держава мала різні назви та бажання все ж таки було одне – бути незалежними. Другий зимовий похід ознаменувався для нашої держави одночасно трагедією і величезним подвигом. Українських військовиків поділили на 3 групи. Головною була Волинська, яку особисто очолив Юрій Тютюнник. Її чисельність всього 900 бійців. Останні бої Волинської групи відбулися саме біля сіл Базар та Малі Мінькі. Вихідними там влаштували реконструкцію.

Тоді понад 3 сотні армійців УНР розстріляли під Базаром. Вони відмовилися перейти у лави ворожої армії. Декого переховували місцеві, ще хтось встиг врятуватися і втекти до сусідньої Польщі. Та от тільки історія героїчного подвигу українців у Радянському Союзі була під грифом «секретно», бо ж Україну ніяк не хотіли визнавати Незалежною. Тільки у 91-му році у Базарі офіційно почали вшановувати пам'ять героїв, до цього це було заборонено. Вже у 2000-му році на місці битви встановили Меморіал пам’яті Героїв Базару з іменами полеглих вояків. У 100-річну річницю згадали поіменно усіх. Символічно сучасні військові виставили 361 лампадку.

Цей подвиг став одним із кроків до Незалежності України. І зараз через 100 років ми так само маємо її відвойовувати і захищати від того самого ворогу. 

«Ми знову боремося з російською агресією. Ми знову в окопах на Донбасі. Ми знову відстоюємо своє право жити вільно і незалежно у своїй країні. Пам’ятаємо про всіх, хто поліг у боротьбі за українську незалежність. З честю несемо далі, передаємо своїм дітям і онукам пам'ять про тих борців за волю України, яких вже немає з нами», — сказав Міністр КМУ Олег Немчінов.

Президентський полк, військовий оркестр, хор імені Верьовки, прапори та квіти Героям Базару. Усі: місцеві, військові, депутати і посадовці – вшанували пам'ять героїв. Кажуть, історію треба пам’ятати, бо хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього