Родичі не підійшли, а орган померлої людини чекати довго: що робити тим хто потребує трансплантації
Ось так розпочинається кожен вечір Артема. У чоловіка діагностували ниркову недостатність і усю ніч йому доводиться бути на діалізі.
«Підключаюсь через живіт, в животі катетер-трубка. І 8 годин я лежу, і через мене проходять ці всі розчини — 10 літрів», — каже Артем Василенко, який потребує трансплантації.
Про те, що хворі нирки чоловік дізнався два роки тому. Спочатку стабілізувати стан намагалися медикаментозно, але це не допомогло. Ситуацію ускладнює ще і супутнє захворювання — цукровий діабет.
«Поступово до цього йшло вже», — сказав Артем Василенко, який потребує трансплантації.
«На жаль, цукровий діабет приводить до таких станів дуже часто», — зазначає завідувачка нефрологічним відділенням Житомирському обласної лікарні Алла Біляс.
Через цукровий діабет для Артема й підібрали метод перитоніального гемодіалізу.
«Відбувається обмін між діалізуючим розчином і кров’ю хворого. Де з крові хворого забираються шлаки такі як: сечовина, креатинін й інші деякі шкідливі речовини. Зливають з черевної порожнини і зливаються назовні», — розповідає завідувачка нефрологічним відділенням Житомирської обласної лікарні Алла Біляс.
На гемодіалізі хворі можуть жити й десятками років, питання у якості такого життя. Через хворобу Артему довелося покинути роботу та відмовитися від хоббі.
«Кращий варіант — це трансплантація нирки», — говорить завідувачка нефрологічним відділенням Житомирської обласної лікарні Алла Біляс.
За останні два роки в Україні провели більше трансплантацій, ніж за всі роки незалежності. Двічі й лікарі Житомирської обласної лікарні пересаджували нирки. Але донорами були родичі пацієнта. Артему ж із родини ніхто не підійшов через рідкісну групу крові — у нього перша негативна.
А от чекати нирку від померлої людини теж можна роками. Орган має підійти за усіма можливими параметрами. Увесь цей час Артем буде на гемодіалізі.
«На діалізі можна теж і 10 років жити. Але це таке життя…муки», — каже Артем Василенко, який потребує трансплантації.
Родина почала шукати донора. Окрім родинної трансплантації чи пересадки органу від померлої людини існує, так зване, перехресне донорство. Наприклад: у двох родин є реципієнти, які потребують пересадки, але їхні родичі їм не підходять за імунологічними характеристиками. Тоді ці родини можуть обмінятися донорами. Такий вид донорства встановлений Законом України про трансплантацію, але водночас застосувати його й досі неможливо.
«Порядок його (закону) застосування регулюється та затверджується Кабінетом Міністрів України. Проте станом на сьогодні такий порядок не прийнятий», — говорить юрист адвокатського об’єднання «Аспер» Юлія Лушпієнко.
Тож із ситуації є два виходи: або чекати орган померлої людини, або усім, хто потребує трансплантації об’єднатися і звертатися до Кабміну, аби чиновники врешті затвердили застосування перехресного донорства.
Поки ж на одужання свого тата чекає маленький Дмитро.