Зруйновані хати та купи спаленої техніки: як виглядають після окупації села Житомирщини

Місяць Народицька громада пробула в окупації рашистів. Увесь цей час тут проживало до 20 людей, усі вони пенсіонери і назавжди стали свідками страшних днів. Люди спілкуються про пережите неохоче, утім військовим розповіли, що витворяли тут російські виродки.

З перших днів війни орки осіли у селах, люди місяць були в окупації і ось тільки зараз оговтуються від пережитого. Слід рашистів ще не щез, усюди валяються їхні речі й сухпайки.

Село потроху приводять до ладу. Люди із військовими діляться своїми історіями, одна з них з гумором, про те як росіяни бояться Бандеру. Ті настільки були упевнені, що він звідкілясь вискочить на них. 

«А Бандеру бояться, це вам розповісти неможливо. Оце спасіння, що вони нас не чіпали, бо Бандеру бояться. А я кажу, там море Бандерів хлопці, не йдіть туди» — розповідає місцева жителька Катерина Петрівна.

Але це вже зараз люди здихнули з полегшенням, а тоді пригадують, зовсім було не до сміху. Орки залазили у їхні будинки, оселялися там, а після того як обносили — підпалювали. 

«Мене тоді як в тому погребі зловили, ох мама не горюй. Вони поп’ють, кажуть ми до вас будемо приходити. А я кажу, а чо ти припираєшся сюди. Я на своїй землі, а ти чого сюди приперся» — додає місцева жителька Катерина Петрівна.

Жили рашисти і в місцевих магазинах, звідти теж винесли, усе, що змогли. 

Люди згадують у ці страшні дні російські війська поміж хат поставили свої танки й почали хазяйнувати. Авто людей палили, а потім їх убивали. Саме тут убили і поліцейських. 

На машинах орки понавимальовували свої фашистські знаки V, певно, щоб люди не змогли евакуюватися, або планували забрати собі. 

Скільки б тут не було рашистів, тепер вони або наші чорноземи удобрюють, або повтікали десь. Але і цю нечисть наші військові ліквідують.  

Про рашистську навалу тут нагадують зруйновані хати та купи спаленої техніки. Але усе це ми пережевемо й разом відбудуємо країну