Наслідки «руського міра» на Житомирщині: зруйновані будівлі та життя людей

Центральна площа Малина. Колись вона була одним із улюблених місць відпочинку для усіх містян. Та один авіаудар змінив це місце назавжди.

Стрілки центрального міського годинника завмерли та почорніли від вогню. Будівля міської ради пронизана тріщинками. Вікон в будівлях навколо немає, подекуди злетів дах. Ось так це місце виглядало раніше, до вечора 6-го березня. А ось так вже на наступний день. Поруч з понівеченою церквою – руїни. Хоча раніше це був об’єкт інфраструктури. 

Від удару повилітали шибки та вікна й місцевої школи мистецтв, котра розташована навпроти місця-епіцентру удару. Цьогоріч вона мала відзначати свій 60-річний ювілей. Та, на жаль, тепер потребує ремонту. Аби врятувати інструменти, учні та викладачі розбирали їх та ховали в себе вдома. Таким чином обладнання вдалось врятувати. Поруч знаходиться й пожежна частина, приміщення якої також зазнало руйнувань. Тоді рятувальники першими кинулись на допомогу, хоча й самі трошки відчули силу удару. 

«Прихід був по військкомату, пошкоджений центр міста та будівлю пожежної частини. Із наших співробітників заступник начальника частини отримав контузію. Був на лікуванні певний час, зараз приступив до виконання своїх обов’язків» — повідомив заступник начальника цивільного захисту Коростенського районного управління ДСНС Сергій Шевчук.

Без вікон та дверей залишився й зовсім новенький будинок культури. Після 3-х років ремонту оновлене приміщення відкрили лише у липні минулого року. А тепер знову необхідна реставрація.

Працівники також рятували обладнання як могли. Забирали до себе додому, ховали у бомбосховищах. Зараз будинок культури поступово повертається до роботи. Та на цьому руйнування для Малина від авіанападу 6-го березня не закінчились. 

Вирва від влучання снаряду видніється поміж зламаних дерев. Місцеві кажуть, місто зазнало чимало руйнувань та в перші тижні війни перебувати тут було дуже страшно, тому більшість виїхала. Зараз же повертаються назад, бо ж не можуть без своєї домівки. Та подекуди як у самому Малині, так і в районі знищені майже цілі вулиці. А ось історія загибелі цілої родини облетіла весь світ. 

«Двоє малят було, рік та місяць, онучку було 14 років. 40 років було мамі їхній. І онуці було 20 років» — розповів дідусь Володимир Ободзінський.

Після вибуху дідусь родини, який живе зовсім поруч, відразу побіг до своїх рідних. Побачене – вразило. Від будинку, який родина будувала впродовж 10-ти років, залишились самі руїни. А його внуки були розкидані в радіусі ста метрів. 

2 ворожі ракети 8-го березня позбавили чоловіка усієї родини. Живим залишився лише батько, який того дня був на роботі. Уся сім’я внаслідок авіаудару загинула і в Овручі.

«Тут загинуло сім’я. Це дружина, чоловік і матір дружини» — сказав Овруцький міський голова Іван Коруд.

Під час пошуково-рятувальних робіт знайти вдалось лише жмут волосся, за яким онучка упізнала бабусю, а самих тіл не виявили. В той вечір ворожого обстрілу зазнав майже увесь район. 

Тоді, на щастя, вдалось уникнути великої кількості жертв, так як люди встигли сховатися в укриттях. А ось житловий фонд довкола зазнав серйозних пошкоджень. 

Загалом за час повномасштабного вторгнення Овруччина зазнала близько 70-ти авіаударів. За попередніми підрахунками на відновлення громаді необхідно понад 150 мільйонів гривень. Найстрашніше – це втрачені життя, які вже не повернути. Та жодні пошкоджені будинки, зламані долі не зможуть знищити дух боротьби та єдності українців. І жоден сантиметр нашої мальовничої країни не буде залишений окупантам. А ми усе відбудуємо та відновимо. Перемога за нами. Разом ми сила!