На Житомирщині рятувальники та поліцейські влаштували для дітей-переселенців свято
«На свій страх і ризик, була машина, трохи бензину» — розповідає переселенка з Маріуполя Наталя Печенюк.
Пані Наталя згадує як із двома дітьми евакуювалася із Маріуполя. Тоді сусіди та рідні автівками вишикувалися у колону й рушили бодай у трохи безпечніше місце. До цього ж з 24 лютого і по 14 березня ні вона, ні діти не виходили за поріг будинку, бо боялися за своє життя.
«І от 14-го березня ми вперше вийшли з дітьми за двір, було яскраве сонечко і було дуже тепло» — каже переселенка з Маріуполя Наталя Печенюк.
Жінка каже, поки їхали, надивилися жахіть війни: розбомблене місто й повсюди спалена техніка. Попереду були десятки годин дороги та 17 ворожих блокпостів.
«А чо їдете, а куди ви їдете, а що ви везете. Машини переривали. Речі там дивилися, хоча там і речей як таких не було. Батьки проводжали, кинули ковдру, кинули подушку і ми самі думали, що за три дні повернемося додому» — розповідає переселенка з Маріуполя Наталя Печенюк.
Але із ковдрою і подушкою від батьків родина потрапила у Коростишів й з 28 березня живуть тут. Від війни свою племінницю довелося рятувати і Антону. Родина дівчинки побачила на які звірства здатні орки, попередити про те, що все ж варто негайно евакуювати дітей прийшли додому і правоохоронці
«Поліція заходила в той будинок, де живе Таїсія, вона живе з бабусею і дідусем. І там сказали, що усіх малолітніх дітей треба звідси якимось чином евакуювати, тому, що потім може бути запізно» — розповів переселенець з Донеччини Антон Невірів.
Тож родина вирішила не ризикувати, 29-річний Антон забрав 9-ти річну племінницю і вдвох вони покинули Донеччину, зараз же теж оселилися на Житомирщині.
«Батьки не захотіли, ну а мене поставили перед фактом в 10 годин вечора, що зранку в дорогу» — додав переселенець з Донеччини Антон Невірів.
Й таких діток нині у Коростишеві щонайменше 30. Усіх їх сьогодні запросили на, так би мовити, екскурсію у життя спецслужб. На одному майданчику зібралися поліцейські, нацгвардійці, кінологи та рятувальники. У першу чергу захід спрямований на те, аби діти та їхні рідні бачили, що в біді вони не лишилися на самоті.
Й дітям такий захід прийшовся по душі. Вони побачили у роботі і чотирилапих поліцейських, які за кілька хвилин можуть знайти вибухівку, зброю чи наркотики. 8-річний Саша на свої очі сьогодні вперше побачив машину нацгвардійців із середини. Утім Саша зізнається, незважаючи на своє захоплення рятувальниками, стати все ж хоче спецназівцем, щоб усіх захищати.
Стати поліцейським хоче і маленький Кирил. Мама ж хлопчика каже, такі заходи для дітей дуже важливі, особливо після пережитого стресу через війну. А ще, малі мають знати хто стоїть на варті їхнього спокою 24/7.
Водночас для дітей провели і міні-урок із актуального, що робити, коли натикнулися на вибухівку, а ще, як користуватися пожежним рукавом. Діти й самі на мить стали рятувальниками.
Кілька годин такого свята пройшли як одна мить, але без подарунків, які нагадуватимуть про сьогоднішній день не пішов ніхто. Родинам роздали смаколики й необхідні для них речі