АТ «Житомиргаз» спільно із вихователями влаштували для малих справжнє свято на честь Дня вишиванки
Ранок у садочку розпочався із дитячих посмішок і віршів. На честь Дня вишиванки тут організували для малих справжнє свято. На вулиці облаштували мистецьке містечко, де діти малювали та виготовляли вишиванки для своїх батьків. Та у цьому садочку є й вихованці, які втратили тата на війні, тож водночас завдання вихователів підтримати діток, цей захід неабияк допомагає у цьому.
«Ми знаємо про кожну родину, дитину, чим вона живе, що її турбує. Ми знаємо як підійти до дитини, щоб її біль вона змогла в своєму малюнку винести і про це поговорити. Під час нашої ось такої продуктивної діяльності вивільняються всі негативні емоції і все те, що ми не можемо сказати, ми можемо побачити в її малюнку і її творчості» — розповіла вихователь-методист ДНЗ №73 Оксана Романовська.
Та головне, що попри свій юний вік і пережитий біль, усі дітки знають, який сьогодні день і що за сорочку на них одягнули батьки.
«Це мама мені одягнула, це вишиванка» — каже вихованець садочку Єгор.
«Сорочка українська» — пояснюють вихованці садочку Софія та Андрій.
«Це вишиванка, я вдягаю її раз на тиждень» — розповідає вихованець садочку Олександр.
Усі вихованці садочку діти батьків, які ані на день не покидали робоче місце й продовжували тримати економічний фронт, лікували людей або ж йшли боронити нашу державу й боротися за свободу молодого покоління. Серед діток є й хлопчик, який разом із мамою тікав від обстрілів. Їм довелося покинути рідну домівку на Донеччині, але тут їх радо прийняли.
«Вони приїхали до нас з мамою вдвох, тато загинув, мама сама виховує хлопчика, з любов’ю, з теплом ми прийняли до нашого садочку. З ним працює наш практичний психолог, підтримуємо, надаємо консультації. Приймаємо як рідну дитину в наш заклад» — повідомила завідувачка ДНЗ №73 Світлана Остапчук.
Ким працюють їхні батьки знають і наймолодші вихованці садочку. У 5-річної Алани тато — військовий, каже дуже за ним сумує, але тримається молодцем.
«Мама працює лікарем, тато військовим, я сумую за татом» — каже вихованка садочку Алана.
«Мама працює в онкодиспансері, а тато на залізниці» — розповідають вихованці садочку Софія та Андрій.
Водночас, аби підтримати діток тих, хто тримає на своїх плечах різні фронти, долучився і АТ «Житомиргаз». Вони теж не зупиняли роботу, працювали наражаючи своє життя на небезпеку й своїх дітей, попри страх водили у садочки, тому знають, як важливо демонструвати, що ніхто не лишився із своїми проблемами на самоті.
«Багато працівників різних галузей тримають на своєму робочому місці фронт економічний, газовики тримають енергетичний фронт. А наші діти повинні бути у безпеці і повинні бути щасливими, тому ми долучилися до цього свята сьогодні, аби подарувати часточку того творчого задоволення для діток» — повідомила начальниця управління зовнішніх комунікацій АТ «Житомиргаз» Юлія Петришена.
Після основної частини свята на малих ще чекає цікава вистава, в ігровій формі дітям продовжать показувати, яка могутня наша нація.
А наостанок малі зімпровізували й заспівали легендарну українську пісню «Ой, у лузі червона калина». Із такими маленькими патріотами перемога не за горами