У Житомирі вшанували пам’ять загиблих Героїв, які впродовж усієї історії боролися за волю України
Сотні житомирян та жителів нашої області віддали своє життя за свободу та незалежність України, яку нам доводиться відстоювати вже багато років. І тепер їхні очі назавжди дивитимуться на своїх рідних лише з портрету. А сумним набатом в усіх містах та селах звучатимуть слова «Герої не вмирають».
«Загинув 2 роки тому. 5 років він був на війні, з січня 15-го року. І ми десь навіть заспокоїлись, десь навіть звикли до цього. А потім прийшла біда» — розповіла мати загиблого Героя Олена Золіна.
І знову наш народ вимушений захищатися. 8 років війни, революція гідності, анексія Криму, захоплені території Донбасу і повномасштабний наступ на нашу Батьківщину з боку російської федерації. У День Героїв у Житомирі згадали усіх. Молебнем, хвилиною мовчання та покладанням квітів віддали шану загиблим. Та не лише їх зараз можна назвати Героями, зараз майже кожен українець ризикує заради держави.
«Цей день дійсно сприймається зовсім по-іншому. Тут не тільки про Героїв, які захищають на Сході чи Півдні наші кордони. Тут про всіх, хто в такий важкий час включився в цю війну. Це і волонтери, це і медики, це і звичайний водій тролейбусу, який зранку під час повітряної тривоги вивозить транспорт з ТТУ. Сьогодні цей день об’єднує всю країну і показує російським агресорам, що ми єдині, ми сильні і ми точно не віддамо свою Україну і свою свободу» — сказав Житомирський міський голова Сергій Сухомлин.
Віддати шану своєму сину до його домівки, якою назавжди стало Смолянське військове кладовище, прийшов і пан Броніслав. Олександр Залізко загинув у 2016-му році на Сході нашої країни. У вічній скорботі залишились діти та дружина.
З 24-го лютого своїх синів, доньок, матусь та татусів, братів та сестер втратило вже 155 житомирських родин. І, на жаль, цифра продовжує зростати. Житомирщина загалом залишається однією з найбільш постраждалих областей України, на її теренах жили окупанти та встановлювали свої правила в захоплених населених пунктах. Зовсім поруч проходили тяжкі бої, а від авіанападів ми страждаємо і по сьогодні.
«На жаль, не тільки об’єкти військової інфраструктури страждають, страждає мирне населення. Сьогодні знову вночі були прильоти крилатих ракет в нас на півночі в Коростені. Знову постраждала цивільна інфраструктура. Але ми поетапно будемо відновлювати все, що нищиться ворогом» — розповів голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
Україні болить, болить за кожного свого сина. Однак подолати наш незламний народ не зможе жоден ворог. Смерть кожного Героя ми переживаємо як рідного, кожного переселенця ми приймаємо як свого друга, тому що усі ми – одна велика родина. І це незмінно. Герої не вмирають, а пам’ять про них вічно житиме в серцях поколінь. Слава Україні!