Естонія готова підтримувати Житомирщину не лише у відбудові інфраструктури: які плани
Ми на крок ближче із кожним днем до перемоги і на крок ближче до розбудови Житомирщини. Регіон знову відвідала комісія із Естонії, яка конкретно називає за що готова узятися вже найближчим часом. Окрім відбудови дороговартісних інфраструктурних об’єктів, велика увага приділятиметься саме соціальним проектам й допомозі внутрішньо-переміщеним особам.
«Зокрема їх дуже цікавили проекти по підтримці жінок і дітей, які постраждали від війни. Це проекти про побудову або допомогу в побудові житла для тимчасово-переміщених осіб і також про відбудову освітніх закладів» — розповіла народна депутатка України, фракція «Слуга Народу»Тетяна Циба.
Загалом нині в області близько 100 тисяч українців знайшли дах над головою.
«З початку війни вони були і з Київської області, з Чернігівської, Сумської. Зараз у нас більше людей з Донецького регіону, Луганського, а також Херсонщина, Миколаїв. Ми усіх приймаємо, серед них — 28 тисяч діток» — сказала директорка департаменту соціального захисту населення Житомирської ОВА Олена Грищук.
Також естонці виявили готовність у будівництві садочку, а ще не менш важливих — дитячих будинків сімейного типу. Разом із тим, будуть допомагати не лише фінансово, а й ділитимуться досвідом, адже Естонія уже відмовилася від дитбудинків, чого і прагне Україна.
«Я маю сказати, що Естонія це країна з досить схожим беграундом якщо порівнювати з Україною і ми в Естонії вже робили реформи подібного плану схожим шляхом як зараз рухається Україна. Відповідно наша співпраця може полягати не тільки в безпосередньо допомозі гуманітарній або іншій, а також у обміні досвідом та співпраці. Тобто, естонський досвід, Естонія, яка вже завершила подібну реформу цей досвід міг би дуже стати в нагоді українцям, тож наші фахівці готові ділитися і втілювати такі речі тут» — сказав голова Центру з міжнародної співпраці та розвитку Естонії Кадрі Маасік.
Й такі будинки для дітей зараз як ніколи потрібні, адже через вторгнення росії багато малюків втратили своїх батьків. До війни на Житомирщині встигли створити 68 ДБСТ, ще два переїхало в область із тимчасово окупованих територій.
«Ну якби велика потреба, дуже велика. Відповідно Естонія розглядає зараз варіанти створити декілька таких будинків, мається на увазі, облаштувати фізично якийсь будинок, зробити ремонт і усі оздоблювальні роботи і допомагати сім’ї, яка буде готова прийняти на виховання певну кількість дітей» — розповіла народна депутатка України, фракція «Слуга Народу»Тетяна Циба.
Окрім цього під час засідання обговорили великі проекти з подолання жіночого безробіття. Й нині розглядається питання, аби Естонія зайшла в Україну з інвестиціями.
«Це тренд, який задав Арсеній Пушкаренко і це абсолютно правильний тренд. Тому що Україна потребує допомоги, особливо зараз, але насправді Україна також може бути дуже хорошим партнером» — додала народна депутатка України, фракція «Слуга Народу»Тетяна Циба.
Водночас це буде взаємовигідно обом країнам. Як розвивається бізнес на Житомирщині комісія була приємно вражена, побачивши це на прикладі швейної фабрики «LESYA» у Новограді-Волинському.
«І от сьогодні власне відвідавши також один із бізнесів місцевих на Житомирщині. Ось цю фабрику «LESYA», ми побачили приклад дуже успішного підприємства і це також може стати основою для економічної співпраці між Естонією та Україною і ця співпраця буде вигідна усім нам» — сказав голова Центру з міжнародної співпраці та розвитку Естонії Кадрі Маасік.
Та війна все ж внесла свої корективи у роботу фабрики. Микола Сиченко каже, на Житомирщині вони мали потенціал створити близько 25-ти тисяч робочих місць, утім усе довелося відкласти, адже перші тижні війни підприємство працювало лише на потреби Збройних сил України. Нині ж виробництво на фабриці знову працює на повну потужність й окрім допомоги військовим, повернулися до європейських контрактів. Зокрема інвестиції Естонії допоможуть бізнесу Житомирщини швидше відновитися.
«Тісна співпраця і географічне положення Естонії дозволить нам в перспективі, надасть нам такі ворота до Північної Європи. Це може бути таким «мостом» між Україною і Північною Європою» — повідомив голова спостережної ради швейної фабрики «LESYA» Микола Сиченко.
Тим часом, голова естонського центру з міжнародної співпраці та розвитку, зазначає, уже незабаром вони повернуться на Житомирщину з конкретними рішеннями і визначеними об’єктами для відбудови, які почнуть втілювати в життя. Водночас планують залучати партнерів із інших країн світу