Робота Бердичівського гуманітарного штабу
Тут кипить робота, наче у вулику: хтось фасує медичні набори для військових, хтось збирає продуктовий набір для біженців, а хтось просто добрим словом втішає людей, які вимушені були покинути рідні домівки. Ось так від 26 лютого і працює гуманітарний штаб Бердичівщини. А його ідейна засновниця Анна Левандовська. Жінка розповідає – не змогла сидіти на місці, коли росія цинічно і підло увірвалася на наші землі.
«Я і мої друзі почали думати як допомогти, кому допомогти. Перше, це ми організували в нашому районі в Гришковецькій громаді, завдяки підтримки депутатки Людмили Кицак, забір крові і почали плести сітки. Це було 24 лютого, а 25-го я зрозуміла, що є проблема в забезпеченні нашої територіальної оборони. Поступали заявки: потрібна вода, потрібні харчі та інше. Я зрозуміла, що якщо не зробити одну таку загальну спільну точку, куди ця допомога буде зноситися і звозитися, а потім вже роздаватися туди, куди потрібно, то нічого не буде» — розповіла голова Гуманітарного штабу Бердичівщини Анна Левандовська.
Тоді ж місцевий підприємець Федір запропонував свої приміщення, аби там зробити такий центр допомоги. Каже, було бажання у цей складний час бути корисним.
«Частину свої автомайстерні я вирішив задіяти під гуманітарний штаб. Я не знав як воно буде… Перших півтора місяці… Я пишаюся цим періодом, бо те що тут було — черги» — сказав місцевий підприємець Федір Томашевський.
І ці черги були саме з місцевих, бо ж на початках вони зносили все, що було вдома.
«Приходили бабусі і приносили з пакетику шматок сала, якусь консервацію. Загалом, це було таке патріотичне піднесення наших мешканців» — додав місцевий підприємець Федір Томашевський.
З цих продуктів, які приносили люди, волонтери готували їжу для тероборонівців. Разом з Людмилою Кицак вдалося організувати 3 кухні.
«Вони готували тричі їжу: сніданок, обід і вечерю — і розвозилися на блокпости, де тоді на той час знаходилася наша територіальна оборона» — повідомила голова Гуманітарного штабу Бердичівщини Анна Левандовська.
Вже через 2 – 3 тижні гуманітарний штаб почав допомагати і внутрішньо переміщеним особам. Зокрема, вимушені були виїхати із Дружківки, що на Донеччині, і Ольга з Іриною. Жінки розповідають – наразі ситуація там напружена і місто постійно обстрілюють, а у Бердичів запропонували приїхати знайомі. Кажуть, що люди тут дуже хороші і якщо хтось сумнівається їхати, то хай не бояться.
«За ставлення до нас ми вдячні. Саме у вашому місті. Можуть сюди спокійно їхати. Тут немає ніяких утисків як деякі виставляють у групах. Тут ми дуже вдячні! І дітям подобається тут. Є спілкування хороше. Люди дуже хороші» — каже переселенка Ольга.
Бердичів — це транзитне місто і до волонтерів зверталися і звертаються сотні людей за допомогою. Гуманітарний штаб відправляв і вантажі тим, хто не зміг втекти від ворожої агресії. До центру зверталися волонтери з окупованих територій Київщини: тут їх завантажували необхіднім і вони розвозили усе далі. Вже потім, як наші землі звільнили від російських загарбників, поїхали туди і Анна зі своєю командою.
«Це дуже важко морально, бо коли ти приїжджаєш туди, а в тебе тут плюс-мінус все добре. Ти приїжджаєш і дивишся, коли бабуся сидить на лавці, а в неї на паркані написано тут живуть люди… Вона тебе бачить і в неї сльози: «Доця, що ти тут робиш?». І вона дякує за те, що ти там привіз їй хліб і воду» — розповіла голова Гуманітарного штабу Бердичівщини Анна Левандовська.
Також Гуманітарний штаб допомагав і стареньким на території Бердичівського району, людям з інвалідністю, а ще налагодили поставки інсуліну для хворих на діабет.
«У нас є громадська організація «ДІА-ДІТИ», головою якої є Анна Левандовська. Вона домовилася про співпрацю і доставку в Україну інсулінозалежним людям інсуліну і усіх необхідних медикаментів з Польщі» — сказала волонтерка Юлія Чепак.
Наразі у Штабі два основних напрямки: забезпечення військових і допомога внутрішньо переміщеним особам.
«Ми надаємо стандартний продпакет. Його ми доформовуємо за необхідністю: якщо, наприклад, є людина лежача, якщо є діти маленького віку. Ми докладаємо те, що необхідно і те, що ми можемо. Ось нещодавно ми знову шукали… Якщо на початку в лютому-березні ми завжди шукали матраци для військових, то зараз у зв’язку із тим, що переселенці прибувають і прибувають (у нас очікувалося в районі біля 7 тисяч ВПО із Сєвєродонецька і Лисичанська) ми знову шукали матраци, щоб було де їх покласти» — повідомила голова Гуманітарного штабу Бердичівщини Анна Левандовська.
І військовим також допомагають усім, чим можуть.
«Допомагаємо від харчування до автівок і усіляких специфічних справ. Справа в тому, що заявок дуже багато на допомогу» — додала голова Гуманітарного штабу Бердичівщини Анна Левандовська.
Анна розповідає: зараз намагаються «відійти» від купівлі амуніції для військових, насамперед забезпечуючи прості потреби. А от до купівлі автомобілів завжди долучаються.
«Більша частина цих авто куплена саме за сприяння фонду, особисто Богданом Кицаком, а також підприємців з якими він домовився. Вони певний проміжок часу, купують автомобілі і передають їх військовим» — розповіла голова Гуманітарного штабу Бердичівщини Анна Левандовська.
Волонтери вже передали на фронт 6 автівок. Також військові, які перебувають у гарячих точках, потребують багато медикаментів. На штабі цим займається Вікторія. Вона з Малина переїхала зараз до Бердичева і не змогла всидіти на місці: принесла у штаб допомогу і захотіла також бути частинкою цієї команди.
«Внутрішньо переміщені особи загалом просять: дитячі ліки, мікстури, жарознижуючі, знеболюючі. У військових більш серйозніші потреби: кровоспинні, сильніші знеболюючі» — повідомила волонтерка Вікторія Гавриленко.
А ще наших військових навчає справжній американський рейнджер Джеймс. Він медик, військовий, пройшов Афганістан та Ірак. Через отримане поранення воювати не може, зате може навчити українських захисників практичної медицини. Джеймс залишив вдома вагітну дружину та подолав довгий шлях, аби опинитися в Україні.
«Я бачу як український народ об’єднався. Ви знаєте, зараз важкий час терористичного вторгнення в Україну. Замість того, щоб розколоти український народ, війна його об’єднала. Весь світ побачив, що росія воює використовуючи терористичні атаки. Тому, я вважаю, що зараз важливо підтримувати тут вас» — каже американський волонтер Джеймс.
От саме єдність — це наша сила. Голова Гуманітарного штабу Бердичівщини Анна Левандовська каже, що від початку співпрацюють з багатьма і міжнародними, і місцевими волонтерами. Та й додає: без підтримки і самим би було важко.
«З-за підтримки Фонду Богдана Кицака ми можемо далі працювати і це величезна така подяка. Тому що зараз стає важче, але коли ти розумієш як би там не було, але ось така елементарна підтримка вона в тебе є і ти знаєш, що можна звернутися. Я дуже сильно пишаюся нашими людьми, нашими українцями, тому що саме ось ця сила і бажання допомогти дуже сильно надихає» — сказала голова Гуманітарного штабу Бердичівщини Анна Левандовська