19-річний поліцейський з Маріуполя розповів, як опинився у Житомирі на службі

Як кажуть вже житомирські колеги — Ігор перспективний поліцейський. Цінували його роботу і у рідному Маріуполі. Ще будучи курсантом Донецького юридичного інституту він разом із другом стали свідками хуліганства. Хоча й були на канікулах все ж таки спробували вгамувати нетверезого порушника. За що отримали заслужені нагороди від очільника поліції Маріуполя. Схожа історія трапилася у житті хлопця і у 9-му класі. Тоді він захопився роботою охоронців порядку і сам твердо вирішив — буде поліцейським. Він вчився, служив, мав плани на життя та все змінилося 24 лютого.

"Спочатку все йшло добре. Все було начебто тихо, але були «прильоти» десь по місту. Взагалі, це було на лівому берегу. Тобто, була якась паніка в людей, але вони трималися, вони допомагали нам" — розповів поліцейський з Маріуполя Ігор Бризньов.

19-річний хлопець прийняв рішення залишитися у Маріуполі.

Ігор розповідає — до 2 березня все було більш-менш гаразд: мали воду, газ, світло. А от згодом працювати стало значно складніше. І переломним моментом для поліцейського стало 13 березня. Хлопець розповідає — тоді вже більшу частину міста стерли рашисти, а бої були на околицях Маріуполя. Та й тоді вони продовжували допомагати.

"Ми тоді залишилися, бо потрібно було евакуйовувати поранених і допомогти нашим. Ми залишились на базі та чекали. Я тоді разом з декількома патрульними сидів у бомбосховищі і пролунав дуже потужний вибух" — згадує поліцейський з Маріуполя Ігор Бризньов.

Тоді ж одразу побігли на вулицю, перевіряти чи є поранені, загиблі. І знайшли там своїх побратимів без ознак життя. Поховали їх там же… 

Він залишив у рідному місті усе. Забрав молоду дружину, рідних і вони поїхали… Без будь-яких зелених коридорів, на свій страх і ризик. Тоді уже у Токмаку і Мангуші були ворожі блокпости.

"У Мангуші в мене відібрали транспортний засіб. Вдалося приховати, що я поліцейський. Я видалив усе, що було на телефоні. Росіян це привабило і вони запитували чого немає нічого. Але я пояснив, що видалив, аби не було в них ніяких питань раптом" — розповів поліцейський з Маріуполя Ігор Бризньов.

А в окупованому Токмаку їх прийняли просто, як каже Ігор, добрі люди у церкві. Та він їхав далі…

Тоді Ігор поїхав на Житомирщину. Так і почалася історія його служби в обласному центрі. Та спершу хлопець мав пройти перевірку, а вже тільки тоді зміг приступити до патрулювання вулиць.  

Наостанок Ігор побажав тільки одного — мирного неба.

"Останній Мирного неба та щоб хлопці, які стоять вистояли і були стійкими" — сказав поліцейський з Маріуполя Ігор Бризньов.