Поїхав рятувати поранених побратимів з поля бою й віддав своє життя: у Житомирі попрощалися із Героєм

У сльозах і на колінах із Владиславом Кірпіченком прощається понад сотня людей. Герой був спецпризначенцем й фатального 13 серпня поїхав на завдання: евакуювати із поля бою поранених побратимів. Матері загиблого сьогодні вручили два прапори: України та Сил Спеціальних операцій.

Побратим Владислава розповів і подробиці того Героїчного дня. Щойно молодий військовий почув про поранених бійців, яких терміново потрібно визволяти із пастки ворога, не задумуючись кинувся виконувати завдання.

Владислав встиг забрати із поля бою поранених бійців й завантажити їх у машину та на зворотному шляху снаряд влучив прямо в їхнє авто. Побратим каже, таким і був загиблий Герой, завжди у перших рядах, завжди першим кидався на допомогу і йшов у пекло, поки інші відмовлялися.

Про те, що Владислав завжди був готовий прийти на допомогу розповідають і його друзі. Максим із ним виріс в одному дворі, товаришували із самого дитинства й незадовго до смерті таки встигли востаннє побачитися.

Порахувати друзів, які прийшли попрощатися із Героєм важко. Вчителька ж хлопця розповідає, він змалку був товариським й дуже добрим.

А ще згадує, військовою справою Владислав марив із 15 років.

І його мрія здійснилася. Після закінчення школи Влад вступив у Київський військовий інститут, згодом продовжив навчання в Одесі, де і став спецпризначенцем. Війну Владислав теж зустрів в Одесі, потім відправився у Кропивницький, а останні місяці був у найгарячіших точках фронту.

Владислав Кірпіченко був єдиним сином у матері. Друзі ж лагідно називають його «Вухатий позитив» та «Масяня», бо з ним ніколи було сумувати та Кожен Герой назавжди у нашому серці. Вічна пам’ять.