У Скоморохах попрощалися із льотчиком, який загинув під час виконання бойового завдання (ВІДЕО)

Останні постріли на честь полеглого Героя. Попрощатися із 36-річним льотчиком Павлом Бабичем прийшло багато людей. Втрату важко переживають і побратими, кажуть, пліч-о-пліч прослужили близько п’яти років, а Павло був не просто командиром, а й другом для кожного.

«Він був не тільки командиром, а й другом і братом. Коли потрібно було, ми до нього зверталися не тільки за військовою порадою, а й буденних справ. Якщо щось було потрібно, він ніколи не відмовляв і завжди допомагав», — згадує побратим.

Павло був одним із тих, хто у перші, вирішальні дні для України, став на захист столичного неба й відбивав разом із побратимами ворога у повітрі. Цей бій, не дав здійснитися плану росіян по захопленню Києва за лічені дні.

«Саме завдяки йому, його допомозі у перші дні ми здійснили те, що здійснили. Вивели з-під удару саме завдяки його допомозі, його діям. Взаємодія у перші місяці війни, саме також завдяки йому та нашому командуванню ми відбили Київ і місцевість, яка була поблизу. Дуже важко говорити, тому, що це неймовірна втрата для нас», — розповідає побратим.

У командуванні кажуть, Павло виконував одні із найнебезпечніших завдань, виводив із-під удару літаки. Щодня ставав на захист України. Усе життя чоловіка минуло у військовій справі. Небом він марив із дитинства, пригадує його тітка. А приклад брав із свого батька – теж військового.

«Все життя вчився, від коли закінчив його мрія була стати льотчиком. Любив він, любив. Це його справа, це його покликання і він поки не добився свого, поки не закінчив академію, він не зупинився», — говорить Лідія.

Попрощатися із Героєм з’їхалися чи не усе село. Лідія каже, із дитинства Павло умів знаходити з усіма спільну мову й головне – усіх поважав.

Батькам полеглого Героя від імені головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного вручили грамоту пошани та скорботи за сина. Вічного польоту Герою.