У школах Житомира пролунав перший дзвоник (ВІДЕО)
У незвичайному форматі, у нових умовах та з тривожними рюкзачками. У школах Житомира пролунав перший дзвоник. Та особливим цей день є для першачків, які лише розпочинають свій шлях у країну знань. До шкільної родини ЗОШ №21 цього року приєдналися 120 малюків. І саме для них у закладі організували справжнє свято.
Директорка закладу розповідає, довго вагалися чи варто робити свято Першого дзвоника, зважували усі можливі ризики, та все ж вирішили, дитинство має бути у кожної малечі.
«Не можна продублювати дитинство, не можна продублювати Перший дзвінок, який має пролунати один раз в житті. Саме тоді, коли дитина іде до школи. І ми не шкодуємо, що ми це зробили. Я побачила очі всіх дітей. Щасливі, допитливі, вони з радістю прийшли в школу, я всіх перепитала з яким настроєм вони прийшли в школу. Ми дуже задоволені, що прийняли рішення все таки свято провести», — каже директор ЗОШ №21 Світлана Ремінець.
Складним вибором став цей навчальний рік і для батьків, які мали обирати між навчанням онлайн та офлайн. Особливо переживали рідні першачків, адже для них це вперше, і одразу в умовах війни. Однак запевняють, вірять в наші Збройні сили, а діти мають навчатися.
«Це було дуже важке рішення. Але я розумію, що перший клас, навчатися на дистанційному – важко. Важко і для дитини, адже їм треба соціалізуватися. І все ж таки вчителька дасть кращі знання, ніж мама. Вирішили, а далі будемо бачити, надія на наші Збройні сили», — говорить мама першокласника Наталія Чудновська.
Про безпеку своїх учнів школа подбала. Облаштували на території укриття, провели інструктаж для вчителів та попередили про необхідність носити із собою тривожні рюкзачки.
Навіть в таких умовах, вчителі запевняють, будуть намагатися приділяти дітям усю свою любов та увагу, а також дарувати цікаві знання, адже саме в них наше майбутнє. В свою чергу дітлахи зізнаються, дуже чекали на цей день та хотіли якомога швидше піти до школи.
Сьогодні у малюків пройшов перший урок безпеки. А вже відзавтра розпочнеться повноцінне навчання. Дивлячись на ці маленькі оченята віриш, у нашої країни є майбутнє. І хоча зараз їм лише 6 рочків, мрії у них вже зовсім не дитячі.
«Мрію, щоб війна скоріше закінчилася, щоб мій тато повернувся додому з відрядження. Військовим потрібно повертатися живими», — каже першокласник Тимур.
«В мене теж чудові плани, буду вчитися старанно. Спершу стану я студентом, трохи згодом президентом», — поділився планами першокласник Ярослав.
Ось таке воно, дитинство обпалене війною. Та в кожному з них живе мрія та віра у краще майбутнє, а в очах горить вогник та натхнення. А ми, в свою чергу, бажаємо кожній дитині дорослішати у мирній вільній Україні.