Усе для перемоги: житомирянки готують сухі борщі для захисників на передову (ВІДЕО)
На кухні дві господині: Юля та її донечка Настя, разом фасують сухі овочі на борщі, які от-от захисники будуть смакувати на передовій. День, коли на світ уперше з’явився «укропський» борщ Юлія пам’ятає і донині.
«Почали борщі в 2014-му, була осінь, листопад місяць, я пам’ятаю 24 листопада. Це я вважаю День народження нашого борщику», — говорить волонтерка Юлія Маєвська.
Наважитися готувати сухі борщі, зізнається Юля, було складно, як зараз, так і тоді. У 2014-му донці було усього півтора року, втім за справу взялася уся родина від мами до старших братів.
«Брат у мене жив на Крошні і кожного, Божого дня я з Польової садила дитину у візок, затарювала її повністю овочами, скільки я могла довезти і підняти, і щодня їздила на Крошню. Там ми сушили, там ми фасували, звідти в якийсь час я забирала сухі овочі назад на Польову і ми вже з донькою, дитина росла, роки йшли, і в якийсь час в мене донька почала фасувати. Я намагалась робити це вночі, щоб їй не заважати, але вона серед ночі прокидалася, йшла до мене на кухню, щоб допомагати фасувати борщі», — розповідає волонтерка Юлія Маєвська.
Коли до приготування долучилося багато житомирян страва отримала назву «Укропський» борщик, домашній, по-житомирськи». Юлія пригадує, люди несли усе, що могли: від грошей чи овочів, до сушарок. Так декілька пакетів, перетворились на кілька сотень.
«Перший раз, коли ми передали борщі це було 4 пакетики по 54 літрів. І в один момент, коли долучилось багато людей, я отямилась, що у нас дійшла норма до ста пакетів. І був час коли ми 100 пакетів відправляли на тиждень», — каже волонтерка Юлія Маєвська.
Для «укропського» борщу сушать моркву, капусту, буряк, цибулю, у пакети відразу додають спеції та окремо кладуть томатну пасту. Нині кожен етап розділений між тими, хто наразі відгукнувся. Так моркву сушить Олександра Кісельова, для неї це уже не перший досвід.
«Юля долучила мене до процесу ще у 2017-му, ми отримали дозвіл від настоятеля храму, треба було просто місце, де поставити 4 сушки, таким чином Юля звернула увагу: О, є можливість», — говорить волонтерка Олександра Кісельова.
Капустою під пильним контролем сина займається Світлана із братом. Жінка тільки після операції, ледве говорить, але усидіти на місці, коли почула про відновлення виробництва сухих борщів – не змогла.
«Знаєте, це не заважає працювати, допомагати. Ми хто чим може, тим допомагає. Ми можемо посушити капусту – ми сушимо капусту, ми можемо купити щось – ми купуємо щось. Кожен працює на перемогу. Колись у мене не було сушки, зараз у мене є сушка. Я сказала брату, в мене є сушка, в мене є Юля, Юля дає капусту, ти будеш різати? Ми будемо сушити. Він сказав звісно буду, бо цим ми можемо допомогти», — сказала волонтерка Світлана.
Цього разу на фронт поїхало 8 пакетів, з яких хлопці зможуть зварити 40 літрів домашньої, гарячої страви. Та, щоб зробити цю відправку волонтерам довелося добряче попрацювати, адже з десятків кілограмів свіжих овочів, сухих виходить у 10 разів менше.
Та скільки б на фронт не поїхало пакетів, розповідає Юлія, один з них може й справді врятувати життя бійців. Історією свого порятунку із волонтеркою поділився розвідник.
Коли відправки були на піку, згадує Юлія, військові зривали телефони, аби подякувати за «Укропський борщик», його знала уже вся передова
Його скуштувала українська волонтерка, військовослужбовиця «Тайра», яка пережила полон росіян. А ідею, як назвати борщ, сміється житомирянка, підкинули самі росіяни.
Після такого обіду захисники мають ще більше сил, аби наближати перемогу, а поки за смак червоного, гарячого ручається і маленький Вова, який пильно слідкує, щоб мама не пересушила овочі.
«Він у нас слідкує за сушилкою, бо мама буває забуває виключити вчасно. Він каже мама там вже час, там вже таймер каже, що вже все, треба виключати. Як ти думаєш, будуть смачні борщики», — каже волонтерка Світлана.
Тим часом волонтери обіцяють: готуватимуть для бійців, стільки, скільки це буде потрібно.
А щоб відправки були регулярними, а нашим захисникам було, що з’їсти гарячого волонтерам потрібна наша підтримка: овочами, сушками чи коштами. На екрані ви можете побачити рахунки карток для допомоги.
Українська карта: 4149 4991 6157 7711
Для міжнародного переказу: 5169 3600 0213 6467