Два кліки і прогноз погоди на екрані: а як він туди потрапляє? (ВІДЕО)

Щодня, кожні три години, без вихідних, метеорологи фіксують примхи погоди. Перші прогнози визначають «на око».

Далі зазирають у спецбудку, аби подивитися температуру повітря.

Стежать і за радіаційним фоном

І як справжні господині за землею.

Та й це не усе, що роблять працівники гідрометеорологічної служби.

Й саме ці науковці допомагають українським пілотам передбачити чи виходити сьогодні у небо.

«Цілодобово виходили на спостереження, подавали інформацію, тому. Що ви знаєте, ця інформація дуже важлива для Збройних Сил, особливо вітер, швидкість, напрямок. Ви ж розумієте. Що і літаки літають завдяки нашим прогнозам», — каже т.в.о. начальника Житомирського обласного центру з гідрометеорології Лариса Мяснікова.

Начальниця Житомирського обласного гідрометеорологічного центру каже, війна і тут по-своєму відобразилася на роботі фахівців. Шестеро колег пішли на фронт, перебої зі світлом хоча і вносять корективи, утім не стануть на заваді у складанні прогнозів для людей та Збройних Сил.

Лише в нашій області розміщено 5 метеорологічних станцій: у Житомирі, Звягелі, Овручі, Олевську та Коростені, ще 22 гідрологічних пости та 2 пости, які спостерігають за забрудненням атмосферного повітря.

Для родини пані Ганни робота синоптиком уже стала династією. До цього декілька десятків років цій службі віддала її мама.

Цілодобові спостереження за ґрунтом, вітром, усілякі аналізи та вчасна передача інформації – ціла наука, втім люди, зізнається начальниця центру іноді й досі дивують своїми питаннями метеорологів. Увесь цей клопіткий процес, як би не хотіли, кажуть фахівці, не завжди дається достовірний.

І найулюбленіше питання: чи зимною буде зима або яким же буде літо.

Свої спостереження українська гідрометеорологічна служба почала ще у 1921 році. У 2003-му Президент України визначив 19 листопада офіційним святом працівників гідрометеорологічної служби.