Війна росії й України триває понад 100 років: на Житомирщині вшанували пам’ять Героїв Базару (ВІДЕО)

Урочистою ходою військові розпочинають вшанування пам’яті Героїв Базару, які ще у 1921-му році зрозуміли, що із росією бути одним народом, аж ніяк не можна.

«І вони вирішили, що вони хочуть звільнити вже в той час, що хочуть здобути незалежність, звільнити й мати вільну Україну. І вони почали збирати загони і от саме цей загін, вояки якого загинули тут, налічував десь 900 осіб», — каже начальник Коростенської районної військової адміністрації Юрій Тарасюк.

На увесь загін військові мали удвічі менше гвинтівок, решту планували здобути у бою. Вояки мали план підняти повстання та дійти до столиці, об’єднавшись із Поліським загоном та через відсутність зв’язку – розминулися.

«Вони розраховували що вони зустрінуться і об’єднаються з Поліським загоном, але на жаль, за декілька днів до цього Поліський загін звідси відійшов і тому було прийнято рішення знову повернутися до Польщі для того, щоб набрати сили та здобути зброю, аби знову повернутися, але на жаль, загони генерала Котовського, на той час більшовицької армії їх постійно знищували і не дали дійти», — говорить начальник Коростенської районної військової адміністрації Юрій Тарасюк.

Останній бій із більшовицькими військами, які у декілька тисяч переважали партизанів відбувся 17 листопада 1921 року під Малими Міньками, що неподалік від Базару. Вояки Котовського оточили учасників другого зимового походу, кого вбили, кого забрали у полон й висунули умови.

«Позакривали в стодоли, в комори, в кошари і тримали їх до ранку на морозі, знесилених, поранених, а вранці поставили над ровом, поставили кулемети і сказали ці тварюки більшовицькі: «ми браття, хто хоче, переходьте в червону армію». Так-от, там було 359 людей, різних національностей, навіть один був китаєць і ніхто не перейшов до червоної армії. Усі 359 душ загинули отут і в рові були закопані», — говорить директор театру української традиції «Дзеркало Володимир Петранюк.

Із дня розстрілу минув 101 рік, а от офіційне вшанування пам’яті Героїв Базару почали проводити лише з 1991-року, хоча такі наміри у членів організації Народного руху України з’явилася ще у 1990-му. Вони збили дубовий хрест й планували встановити його на братській могилі, втім тодішня міліція зробити це заборонила, хрест переховували у базарських кущах й лише напередодні референдуму його змогли встановити разом із табличкою, на якій було написано 359 прізвищ Героїв Базарської битви. Тепер щороку урочистості тут проводить спілка офіцерів України, голова якої зазначає, саме на початку 1900-х і розпочалося протистояння росіян і українців, яке триває й по сьогодні.

«Ця війна йде не 9-й місяць, ця війна йде не 8-й рік. Ця війна йде з 1919-го року, це вже 103-я річниця цієї російсько-української війни. А оця війна тягнеться бо не було ні параду перемоги, ні капітуляції. Офіційно війна була оголошена, але вона не завершена й досі», — сказав почесний голова спілки офіцерів України Євген Лупаков.

У 2000 році на місці битви силами українців Великої Британії, які зібрали кошти був відкритий Меморіал пам'яті Героїв Базару з іменами полеглих воїнів. На 100-річчя з дня розстрілу українських вояк поруч, за ініціативи народного депутата України Арсеній Пушкаренка, побудували капличку яка стала місцем молитви для кількох селищ й поблизу, які відмовилися від московського патріархату.

«В тому році до ста років також до заходів Героїв Базару збудували. Збудувала як місцева влада так і народні депутати, які були спонсорами для громаді. Слава Богу громада вже має прихисток, де може молитися на своїй українській, рідній мові. Звичайно багато людей приходить із сіл, тому що об’єдналися до єдиної православної церкви які вийшли з лану московського патріархату», — розповідає священник УПЦ, настоятель села Базар Стахій Савчук.

Й хоча цьогоріч довелося відмовитися від масштабних урочистостей, на захід не змогли приїхати курсанти військових навчальних закладів, голова спілки офіцерів зазначає, усі вони вже були на цьому святому місці й саме тут, на цій кривавій історії виростають майбутні Герої, які зараз виборюють Незалежність нашої держави.

«На подвигу Героїв Базару виховувалися і виховується не одне покоління, і вояки УПА і нинішні захисники України», — каже почесний голова спілки офіцерів України Євген Лупаков.

«І сьогодні ми бачимо, що війна продовжується, але ми розраховуємо що наше покоління якраз і закінчить ту війну розпочату ще нашими предками ще в ті часи. І Україна буде Незалежна, вільна і квітуча», — говорить начальник Коростенської районної військової адміністрації Юрій Тарасюк.