Півзахисник ФК «Полісся» Василь Грицук в інтерв’ю підбив підсумки першої частини сезону (ВІДЕО)
Допоки в Українській Прем’єр-Лізі триває зимова павза, півзахисник Василь Грицук в інтерв’ю для клубного YouTube-каналу «Полісся» підбиває підсумки першої частини сезону та ділиться своїми враженнями від пройденого етапу в чемпіонаті. Про це повідомляє пресслужба ФК «Полісся».
Станом на цю хвилину «Полісся» — третя команда Української Прем’єр-Ліги. Про що це говорить? Які головні підсумки першої частини сезону?
Це говорить про те, що команда добре підготувалась протягом певного часу. І ті зусилля, яких доклала не тільки команда, але й президент клубу, думаю, і вилились в такий результат. Це нас дуже тішить, але ми прекрасно знаємо, що нам є над чим працювати. Ми зробили певні висновки з пройденого етапу. І тепер ми прекрасно знаємо над чим нам треба попрацювати, щоб результати були кращі.
Цьогоріч всі відзначають щільність чемпіонату і зауважують, що сюрпризу можна чекати від будь-якої команди…
Мені здається, що цим він і цікавіший. Це краще, ніж ти дивився десь років зо п’ять тому і бачив лише дві команди. А на сьогодні мені дуже імпонує те, що у нас велика щільність і кожна команда претендує на призові місця.
Ця щільність мотивує ще більше працювати чи все ж трохи дратує, бо в жодному матчі не можна розслабитись взагалі?
Це не дратує, а якраз навпаки. Бо коли ти розумієш, що в тебе немає шансу на помилку, то ти працюєш з подвійним завзяттям, викладаєшся на всі 100% і це добре. Думаю, було б гірше, якби було, як в Першій лізі, коли у нас був великий відрив і потім під кінець чемпіонату ми трохи почали літати у хмарах. А зараз ситуація в чемпіонаті мотивує дуже і дуже добре.
Останні 10 матчів «Полісся» не програє в УПЛ. Але в 5-ти останніх матчах аж 4 нічиї. На твою думку чому в кінці чемпіонату було так багато нічиїх?
Футбол — така гра, що ти не знаєш де ти знайдеш, а де схибиш. Звичайно, ніхто не виходить грати на нічию, або на поразку. Всі виходять грати на перемогу. Чому в останніх матчах було багато нічиїх? Думаю, це більше психологія. По-перше, ви правильно зауважили — щільність в турнірній таблиці. І, можливо, хлопці побоювались зробити ту помилку, навіть ведучи в рахунку, яка на превеликий жаль у матчі з «Вересом», наприклад, і сталась. Цю помилку, яку ми побачили всі: ведучи в рахунку, ми не змогли його збільшити, а просто грали по рахунку. І в кінці нас суперник за це покарав. Тому, думаю, це більше психологія. В хлопців в голові було, що ми не можемо програти, але ми і не ризикували настільки, щоб можна було виграти ці матчі.
Що сказав Юрій Калітвінцев команді у кінці першої частини сезону? І за твоїми спостереженнями з яким настроєм тренер пішов у відпустку? Задоволений?
Мені здається, що настрій був дещо двоякий, бо остання гра з «Дніпром-1» наче була непоганою, але всі хотіли перемоги, звісно ж. Але він сказав ті слова, які нас трохи підбадьорили. По-перше, команда вперше за багато років грає в Прем’єр-лізі і для першого, так би мовити, «пробного» свого сезону, ми досить непогано виступили в першій частині сезону. Але в той же час, треба багато над чим працювати. Тому, я думаю, більше позитиву, ніж негативу.
Для тебе особисто, який момент/матч/епізод з цієї частини сезону запам'ятався найбільше і чому?
Було багато матчів, які запам’ятались. Саме для мене — це, мабуть, матч з «Оболонню». Граючи 0:0, ми на останніх хвилинах вирвали цю перемогу, яка нам була дуже потрібна. Тим паче, з таким суперником. Для мене цей матч запам’ятався. А загалом добрі матчі були з «Металістом 1925», там також на останніх хвилинах вирвали перемогу. Але загалом усі матчі були гарними. Як перемоги, так і ті уроки, які ми винесли з поразок.
Напевно, один із складних моментів - це нереалізований пенальті у стилі паненки у матчі з «Минаєм». Пригадай той момент: чому вирішив бити саме так? Що подумав після цього моменту? І як відреагувала команда в роздягальні і потому на тренуваннях?
Знаєте, незабити можна було по-різному. Але це все одно незабитий пенальті. Наші улюблені диванні критики кажуть, шо я «піжонив». Але всі бачили до цього, як я пробивав, як я забивав і плескали в долоні і казали: це супер, це класно. Спочатку, це було, можна сказати, невеликим «ударом» для мене. Але зі своїм досвідом, я зміг перебороти себе через буквально 5 хвилин і зрозумів, що мені потрібно це все виправити. Дякую хлопцям за той матч. Ми програвали по ходу гри, але хлопці здобули перемогу. Мене змінили, але хлопці здобули перемогу і я їм за це дуже вдячний. Я пообіцяв їм після матчу шоколадку і я це зробив. Хлопці підтримали мене і все було добре.
Кого з партнерів ти виділив би в першій половині нинішнього сезону і чому саме їх?
Не виділяв би когось окремо, бо вся команда молодці і вони віддавались на всі 100%, як на тренуваннях, так і в матчах. Я б виділив насправді тренерський штаб, бо вони підготували команду до такого надважкого чемпіонату. Оцих хлопців я б виділив.
Про «Полісся» багато говорять в ЗМІ. Зокрема, і не дуже приємні речі. Як колектив всередині реагує на нападки і критику?
Знаєте, скажу так — якщо не буде критиків, то не буде росту. Так мені здається. Якби все було добре і всі казали б: все круто, все добре, вони гарні хлопці, вони гарна команда, яка завжди перемагає, або навіть якби не перемагали, а нас би завжди хвалили, то, думаю, це було б гірше. А критика дає нам ту силу зросту, яка нам потрібна. Нападки бувають і не дуже приємно, коли ти читаєш таке про свою команду і про себе. Але без цього не може бути футболу.
Юрій Калітвінцев в інтерв’ю розповів, що весняна частина чемпіонату буде складнішою. Поділись своїми думками, чого очікуєш ти від другої частини сезону?
Так сказав Юрій Миколайович і я з ним погоджусь. Думаю, що буде складніше. Чому — бо, коли ми вийшли з Першої ліги, на нас команди, можливо, десь дивились згори і недооцінювали. Хоча всі бачили команду, бачили гравців і начебто чекали на нашу гру. Але все одно, мабуть, були думки: це ж Перша ліга, вони ще не зіграні і було таке ставлення. Але, як показала практика, вони помилялись. І це нам зіграло на руку. Чому буде трошки важче — бо всі команди пройдуть зимові збори, вони вже вивчили суперників, як і ми вивчаємо всіх суперників. Тому думаю, в цьому плані буде трішки важче. Але м’яч круглий і будемо вирішувати все на полі.
Ми спілкуємось із тобою в період різдвяних і новорічних свят. Наступні кілька запитань стосуватимуться саме цього періоду року. Розкажи, як проходили різдвяні свята у твоєму дитинстві?
Насправді, не було нічого особливого. Мої батьки працювали дуже сумлінно на роботі і не були багато часу вдома. Мої найліпші спогади — це якраз, коли збиралась вся родина вдома і для мене це було за радість. А загалом, я думаю, що як і всі діти найбільші очікування були якихось смаколиків і подарунків.
Розкажи про подарунок на новий рік, який ти отримував/дарував і тобі найбільше запам'ятався?
Одразу так і не скажу. Дарував я багато, отримував трошки менше. З того, що дарував і запам’яталось — це дітям консоль, ігрову приставку. А ще малому подарували м’яч та футбольну форму. То було дуже пам’ятно, бо він ніби і очікував, але не очікував саме такого подарунку. Для мене це запам’яталось, бо він був дуже радий. Консоль, то вони, звісно, стрибали до стелі, але саме формі він був дуже радий і він цього дуже хотів.
Найяскравіший новорічний чи різдвяний спогад?
Мабуть, це спогади про перше Різдво з дружиною, коли ми познайомились і зустріли його з усією родиною: і її, і моєю. Це, мабуть, найяскравіше — велике сімейне свято.
Чи вчив різдвяні віршики, колядки в дитинстві, або вже з дітьми і чи пам’ятаєш якийсь досі?
Колядки вчив. І навіть з друзями збирались колядувати. Я жив в спальному районі і був такий період, що ми ходили по домівках і колядували. Щось, звісно, вчив, але зараз навіть не пригадаю. Ну, звісно ж: «Коляд, коляд, колядниця! Добра з медом паляниця». Але, думаю, що це знають всі. Пам’ятаю, коли ми колядували, то нам завжди дарували багато цукерок, а бувало навіть і гроші.
Наостанок, ми хотіли б попросити тебе сказати свої новорічно-футбольні побажання нашим вболівальникам.
Нашим вболівальникам я хочу побажати у новому році наснаги,здоров’я і мирного неба. над головою. Щоб наша найголовніша перемога відбулась якнайшвидше і всі наші хлопці та дівчата повернулись додому живими і здоровими.