Дівчина із Житомира стала першою, в історії області, призеркою, яка здобула медаль чемпіонату Європи зі стрільби з лука (ВІДЕО)

Оля упевнено демонструє маневри із своїм луком. З ним нерозлучна уже 5 років. Каже у цей спорт потрапила випадково, бо ж до цього спробувала себе у плаванні, допоки подружка не затягнула на стрільбу просто спробувати.

«Вона казала, а давай підемо, давай, сходи, один раз. Один раз прийшла, другий раз прийшла, а потім мене помітив Большаков Олександр», — каже призерка чемпіонату Європи зі стрільби з лука Ольга Хомутовська.

І вже з цього першого тренування дівчина не уявляла своє життя без луку. Уже за рік під своє керівництво спортсменку забрав тренер Іван Мазепа, він саме переїхав у Житомир, аби розвивати цей спорт й миттєво запримітив Олю.

«Вона була однією із тих перших учнів, які уже тут починали займатися і по ній було видно, по тому як вона стріляє, як вона ставиться до занять, було видно цей потенціал. Ми розуміємо, що для результату, для роботи потрібно дуже велике бажання, а воно в неї було. А якщо є бажання, то можна із цього щось виліпити», — говорить тренер зі стрільби з лука Іван Мазепа.

Сама Оля зізнається, за 5 років у цьому спорті було різне, й успішні, й не дуже змагання, втім зізнається, коли їхала у Британію на чемпіонат, була впевнена, що без медалі не повернеться.

«Їхала і знала, що буду успішна, не було хвилювання», — додає призерка чемпіонату Європи зі стрільби з лука Ольга Хомутовська.

Й спортсменка не прогадала. У неолімпійській дистанції дівчина виборола бронзову медаль, обігравши французів. Хоча зізнається, зробити це було важко, адже лив дощ, а від цього і важче стріляти.

Тренер же зізнається, за успіхами своєї вихованки уважно стежив по турнірній таблиці і вже у перші хвилини знав результати.

Та цей результат важливий не лише для тренера, а й для усього міста та області, бо ж Оля довела – стрільба із луку перспективна.

Й тепер молодим спортсменам є із кого брати приклад.

Та передусім за цією перемогою стоїть наполеглива праця, яку мало не зруйнувала війна. Адже готуватися до цих змагань почали ще у минулому році.

У Польщі до чемпіонату Європи дівчина готувалася 4 місяці, каже вільного часу майже не було, бо ж це постійні тренування й паралельно – змагання.

А що головне старання не були марними. Україна вкотре показала чого варта й що попри усі виклики, кожен гідно тримає свій фронт.

А ще, зізнається Оля, підтримка українців відчувалася і там, у Британії, адже переселенці прийшли підтримати команду співвітчизників, віру у перемогу вселяли і пересічні люди.